Перве Посланнє Сьв. Апостола Павла до Коринтян
1
1 Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат, 2 церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас: 3 благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. 4 Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї, 5 тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню, 6 яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас, 7 так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа, 8 котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа. 9 Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого. 10 Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були зʼєднані в одному розумінню і в одній мислї. 11 Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини. 12 Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів. 13 Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви? 14 Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая, 15 щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив. 16 Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив. 17 Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів. 18 Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа. 19 Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину. 20 Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі? 21 Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих. 22 Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають, 23 ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі, 24 самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість: 25 тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей. 26 Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних; 27 нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне, 28 і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути, 29 щоб не величалось нїяке тїло перед Ним. 30 З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм, 31 щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.