1 І сказав Господь до Мойсея: Се дав я тебе замість Бога Фараонові, Арон же, твій брат, буде твоїм пророком. 2 Ти промовляти меш усе йому, що тобі заповідую, Арон же, твій брат, промовляти ме до Фараона, щоб одпустив сини Ізрайлеві з землї своєї. 3 Я ж ізроблю запеклим серце Фараонове, і намножу знамення мої і дива мої в Египецькій землї. 4 І не послухає вас Фараон, і наложу я руку мою на Египет, і виведу силою моєю полки мої, люде мої, сини Ізрайлеві з Египецької землї з судом великим. 5 І відати муть Египтяне, що я Господь, як просьтягну руку мою на Египет і виведу сини Ізрайлеві спроміж їх. 6 І сотворили Мойсей та Арон, як заповідав їм Господь; як заповідав, так і сотворили. 7 Мойсейові було вісїмдесять год віку, Аронові сїмдесять і три годи, як промовляли до Фараона. 8 І рече Господь Мойсейові та Аронові: 9 . Як скаже вам Фараон: Покажіте лишень за себе диво, промов тодї Аронові: Возьми жезло та й кинь перед Фараоном, так обернеться воно в гадюку. 10 І прийшли Мойсей та Арон перед Фараона, і вчинили так, як заповідав Господь. І кинув Арон жезло перед Фараоном і перед його дворянами, і стало воно гадюкою. 11 Скликав же тодї й Фараон мудрецї Египецькі та чарівники; і вдїяли те ж саме чарівники своїми чарами. 12 І кинув кожен ізміж їх своє жезло, і стали жезла гадюками; та пожерло жезло Аронове їх жезла. 13 І зробив Господь серце Фараонове запеклим, і не послухав їх, як і казав їм Господь. 14 І рече Господь Мойсейові: Закаменїло серце Фараонове; не схотїв одпустити людей. 15 Ійди до Фараона завтра вранцї. Се виходить він саме на води, і станеш на річному березї, навпроти входу його, і жезло, що сталось гадюкою, держи в руцї твоїй. 16 І промовиш до його: Господь, Бог Єврейський, послав мене до тебе глаголючи: Відпусти люде мої, щоб менї послужили в степу! Та ось ти не послухав його і досї. 17 От же що глаголе Господь: От з чого буде тобі розумно, що я Господь: Ось, вдарю жезлом, що в руцї в мене, по водї річаній, і візьметься кровю. 18 І риба, що в ріцї, погине, і засмердиться ріка, і гидуватимуть Египтяне пити воду з ріки. 19 І рече Господь Мойсейові: Промов Аронові: Возьми жезло твоє, і просьтягни руку твою на води Египецькі, на всї ріки їх, на канави їх і на стави їх і на всї водосплави їх, щоб узялися кровю; і буде кров по всїй землї Египецькій, і в усїх деревяних і камяних посудинах. 20 І вчинили так Мойсей та Арон, як заповідав їм Господь; і взявши Арон жезло в руку свою, ударив по водї річаній перед Фараоном і перед його дворянами, і взялась уся вода річана кровю. 21 І риба в ріцї вигинула, і засмердїлась ріка, і не змогли Египтяне пити води з ріки, і була кров по всїй землї Египецькій. 22 Зробили ж так і чарівники Египецькі своїми чарами. Та закаменїло серце Фараонове, і не послухав їх, як і глаголав Господь. 23 І вернувсь Фараон, і ввійшов у палати свої, та й не покладав бай сього в умї. 24 І копали всї Египтяне понад рікою копанки на воду; бо не змогли пити води з ріки. 25 І сповнилося сїм день після того, як ударив Господь по ріцї.