1 І була вся земля мова одна і слово одно. 2 І сталось, як мандрували вони від схід сонця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там. 3 І мовляли одно ʼдному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну. 4 І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї. 5 І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловїчі. 6 І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тількі почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити. 7 Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно ʼдного. 8 І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту. 9 Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї. 10 А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі. 11 І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер. 12 І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу. 13 А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки. 14 І пожив Села трийцять год, і появив Ебера. 15 А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки. 16 І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега. 17 А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки. 18 І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува. 19 А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки. 20 І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга. 21 А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки. 22 І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора. 23 А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки. 24 І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару. 25 А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки. 26 І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана. 27 А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота. 28 І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському. 29 І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски. 30 Сара ж була неплідна, не мала дїтей. 31 І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там. 32 А віку Тариного було двістї і пять год, і вмер Тара в Гаранї.