1 Сей бо Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога вишнього, що зустрів Авраама, як вертавсь він з побоїща царів, і благословив його; 2 котрому й десятину з усього віддїлив Авраам (перше ж оце перекладом зветь ся цар правди, а потім і цар Салимський, чи то цар впокою), 3 без батька, без матери, без родоводу, нї почину днїв, нї конця життя не маючи, уподоблений же Сину Божому, пробуває священиком вічно. 4 Дивіте ся ж, який великий той, кому і десятину дав Авраам патриярх із вибраного. 5 Тай ті із синів Левіїних, що приймають сьвященство, мають заповідь брати десятину з народу по закону, се єсть із браття свого, хоч і з чересел Авраамових вийшло воно. 6 Той же, хто не виводить роду свого від них, узяв десятину з Авраама, і маючого обітницю благословив. 7 Без усякого ж перечення менше від більшого благословляєть ся. 8 І тут беруть десятини люде, що мруть, а там — той, про кого сьвідчить ся, що він живе. 9 І, щоб так сказати, через Авраама взята десятина і з Левія, що бере десятини. 10 Ще бо в череслах отецьких був, як зустрів його Мелхиседек. 11 Коли ж звершеннє було через Левійське сьвященство (бо під ним люде озаконені стались), то яка ж іще потреба иншому встати сьвященикові по чину Мелхиседековому, а не по чину Аароновому звати ся? 12 Коли бо переміняєть ся сьвященство, мусить конче і переміна закону бути. 13 Про Кого бо се говорить ся, з иншого колїна був, з котрого нїхто не приступав до жертівнї. 14 Явно бо, що з колїна Юдового вийшов Господь наш, а про се колїно Мойсей об сьвященстві нїчого не сказав. 15 І більше ще явно, що по подобию Мелхиседековому встає инший сьвященик, 16 котрий не по закону заповідї тїлесної постав, а по силї життя незотлїнного. 17 Сьвідкує бо: „Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиседековому.‟ 18 Стало ся ж знищеннє попередньої заповідї за її неміць і невжиточність. 19 Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога. 20 І на скілько воно не без клятьби, 21 (ті бо сьвященики без клятьби ставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него: „Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти єси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому‟) 22 на стілько луччого завіту став ся порукою Ісус. 23 І більш їх було сьвящениками, бо смерть боронила їм пробувати; 24 сей же, через те, що пробуває по вік, непереходяче має сьвященство. 25 Тим же і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них. 26 Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес, 27 котрий не має по всї днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за людські: се бо зробив заразом, себе принїсши. 28 Закон бо людей поставляє архиєреями, маючих немочі, слово ж клятьби, що послї закону, Сина на віки звершеного.