1 Затрубіте трубою в Сионї; вдаряйте на трівогу на сьвятій горі моїй; нехай стрепенеться все, що живе на землї, бо надходить день Господень, він уже близько - 2 Той день темний та мрячний, день хмарний і смутний; мов уранцї зоря, розкидається нарід скрізь по горах; безлїч його, нарід сильний, якого не бувало з давних віків, та й не буде через довгі роди. 3 Поперед його - огонь пожераючий, а позад його - поломє палаюче; поперед його земля, мов би сад Едемський, а позад його - пустиня порожня, і нїкому не буде рятунку від його. 4 З виду вони - мов ті конї дужі, а скачуть, як їздецї (на конях); 5 Скачуть по верхах гір із гуком, наче від возів, із тріскотом поломя огненного, як солому пожерає, - се нарід потужний, все до бою готовий. 6 Побачать його люде, й затремтять, - у всїх обличчя поблїднуть. 7 Бігом біжать вони, бо сильні, вилїзають на мури, бо се воіни хоробрі; кожний прямує своєю дорогою, з дороги не зверне. 8 Один одного не тисне, всякий пильнує путя свого, а впаде хто на списа, так і се не шкодить. 9 Ввихаються по містї, вилїзають на мури, на доми, вломлюються в вікна, мов ті розбишаки. 10 Перед ними, бачиться, здрігається земля, хитається небо, сонце й місяць померкають, а сьвітло зір гасне. 11 А Господь загрімить перед військом своїм гуком величнїм; бо се його - отта безлїч війська, се його волю виповняє оттой могучий; бо то великий і страшний день Господень, - хто видержить його? 12 Та тепер ще говорить Господь: Обернїтесь до мене всїм серцем в постї, в плачу й у жалї. 13 Роздирайте серця, ваші, а не одежу, й навернїтесь до Господа, Бога вашого, він бо благий і милосерден, довготерпеливий і вірно милуючий та й болїє над нещастєм. 14 Хто знає, чи він не пожалує вас, і не дасть своє благословеннє на хлїбові та ливні приноси Господеві, Богу вашому. 15 То ж затрубіте трубою на Сионї, визначіть піст, і оповістїть сьвяточні збори. 16 Зберіть народ, скличте збори, позбірайте старих, дїти й немовлят при грудях; нехай вийде жених із своєї сьвітлицї і молода з своєї комори. 17 Між двором і жертівником нехай заплачуть сьвященники, божі слуги, та й промовлять: Пожалься, Господи, люду твого, не подай наслїддя свого на поругу, щоб невірні з його не сьміялись. Чого б говорити невірним між собою: Де Бог їх? 18 А тодї пожалує Господь землю свою і пощадить свій нарід. 19 І відповість Господь та й скаже свому народові: Ось, я пошлю вам хлїб і вино й олїю, і будете споживати їх, та й не подам вас уже в наругу невірам; 20 А того, що прийде з півночі, я відверну од вас і прожену його в безводню пустиню; переднє крило його сягати ме в восточнє, а задне до західнього моря, і завонїє трупами його й пійде від них смород, за те, що стільки наробив лиха. 21 Не бійся ж, ти, земле; радуйся і веселися, бо Господь великий, він довершить теє. 22 Не лякайтесь, животини, бо пасовища в степах ізнов зазеленїють травою, дерева почнуть наново родити, фиґовина й виноградник покажуть ізнов свою силу. 23 Та й ви, чада Сионові, зрадїйте й втїшайтесь Господом, Богом вашим, бо він подасть вам дощу доволї, посилати ме дощ, - дощ раннїй і пізнїй, як і перед тим. 24 І сповняться гумна пашнею, а вино та олїя будуть переповнювати посуд під тискарнями. 25 І поповню вам усе за всї ті часи, коли в вас пожерала все сарана, черви, гусїнниця та жучки - те військо моє велике, що я насилав на вас. 26 І їсти мете до наситу, а споживаючи, будете славити імя Господа, Бога вашого, що так з вами предивно вчинив; і нарід мій сорому вже не дознає. 27 І зрозумієте, що я - посеред Ізраїля, та що я - Господь, Бог ваш, і нема другого, а тим і нарід мій сорому не дознає. 28 І станеться після сього, що на всякого з'іллю мого духа, й будуть сини ваші й дочки ваші пророкувати; старим людям у вас будуть сни од мене снитись, та й молодї в вас будуть видива бачити. 29 Ба й на раби й рабинї я того часу злию духа мого. 30 А опісля покажу знамення на небі й на землї: кров і огонь і стовпи диму. 31 Сонце обернеться в темряву, а місяць - у кров перед тим, нїм настане день Господень, великий і страшний. 32 І буде того часу: Кожен, хто призивати буде ймя Господнє, спасеться; бо тілько на Сионї і в Ерусалимі буде спасеннє, - як сказав Господь, - та в останках, що їх Господь покличе.