21
1 Поглянувши ж побачив, як кидали дари свої в скарбону заможні. 2 Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти. 3 І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула: 4 всї бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула. 5 І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече: 6 Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на каменї, щоб не зруйновано. 7 Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака, коли се має стати ся? 8 Він же рече: Гледїть, щоб не були зведені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдїть же за ними. 9 Як же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець. 10 Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство, 11 і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й ознаки з неба великі будуть. 12 Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого. 13 І станеть ся воно вам на сьвідкуваннє. 14 Постановіть же в серцях ваших наперед, не готовитись відказувати: 15 я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші. 16 Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв: і вбивати муть деяких з вас. 17 І будете ненавиджені від усїх задля імя мого. 18 Та й волосина з голови вашої не загине. 19 У терпінню вашому осягнїть душі ваші. 20 Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тодї знайте, що наближило ся спустїннє його. 21 Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в серединї в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него. 22 Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане. 23 Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землї, і гнїв на народї сьому. 24 І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всїх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган. 25 І будуть ознаки на сонцї, й місяцї, й зорях, а на землї переполох народів у заколотї; як зареве море та филї. 26 І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на вселенну: сили бо небесні захитають ся. 27 І тодї побачять Сина чоловічого, йдучого на хмарі з силою і славою великою. 28 Як же зачне се дїятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше. 29 І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева: 30 Як розпукують ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто. 31 Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже. 32 Істино глаголю вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся. 33 Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть. 34 Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством, та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподївано на вас не настиг день той. 35 Бо, як сїтка, впаде на всїх, що живуть на лицї всієї землї. 36 Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим. 37 Навчав же днями в церкві, ночами ж виходячи, пробував на горі, званій Оливною. 38 Усї ж люде сходились рано до Него в церкву слухати Його.