16
І, як минула субота, Мария Магдалина, та Мария Яковова, та Саломия купили пахощів, щоб, прийшовши, намастити Його. І вельми рано первого дня тижня приходять до гробу, як сходило сонце. І казали між собою: Хто відкотить нам каменя від дверей гробу? І поглянувши, побачили, що відкочено каменя; був бо великий дуже. І ввійшовши в гріб, побачили молодця, сидячого з правого боку, одягненого в шату білу, та й вжахнулись. Він же рече їм: Не жахайтесь. Ісуса шукаєте Назарянина, розпятого. Устав; нема Його тут. Ось місце, де положено Його. Тільки ж ійдїть скажіть ученикам Його та Петрові, що попередить вас у Галилею. Там Його побачите, як сказав вам. І вийшовши вони хутко, побігли відгребу; бо обняв їх трепет і страх, та й нікому нічого не сказали: боялись бо. Воскреснувши ж уранці первого дня тижня, явивсь найперше Мариї Магдалинї, що з неї вигнав сім бісів. 10 Вона пійшовши, сповістила тих, що були з Ним, як сумували та плакали. 11 А ті, почувши, що живий, і вона Його бачила, не поняли віри. 12 Після ж того двоїм із них в дорозї явив ся в иншому видї, як ійшли на село. 13 І вони, пійшовши, сповістили других, та й тим не поняли віри. 14 Опісля явивсь одинайцятьом їм сидячим за столом, і дорікав їм недовірством їх і жорстркостю серця, що тим, котрі бачили Його воскресшого, не поняли віри. 15 І рече їм: Ійдїть по всьому сьвіту й проповідуйте євангелию усякому твориву. 16 Хто вірувати ме та охрестить ся, спасеть ся; а хто не вірувати ме, осудить ся. 17 Ознаки ж віруючим такі будуть: імям моїм бісів виганятимуть; мовами заговорять новими; 18 гадюк брати муть, і, коли смертнього чого випють, не шкодити ме їм; на недужих руки класти муть, і одужувати муть. 19 Господь же, після того, як промовив до них, вознїс ся на небо, й сїв по правиці в Бога. 20 Вони ж вийшовши, проповідували всюди, а Господь допомагав, і слово стверджував услїд ознаками. Амінь.