12
Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен. Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить. Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться. Жена честивая - вінець чоловікові, ледача ж - мов та гниль у костях його. Думки у праведних - про те, що правда, а задуми безбожних - зрада. Безбожних слова - укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних - щоб рятувати їх. Доторкнись, нещастє безбожних - а вже й нема їх, а дім праведних стоїть. О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї. Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба. 10 Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке. 11 Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має. 12 Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо. 13 Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди. 14 Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його - нагорода йому. 15 Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради. 16 Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу. 17 Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого - омана. 18 Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий - загоює. 19 Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний - на хвилину. 20 Омана - в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує. 21 Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно. 22 Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден. 23 Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту. 24 Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою. 25 Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє. 26 Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї. 27 Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну. 28 На дорозї правди - життє, й нема на її стежцї смертї.