7
Жалібна пісня, котру сьпівав Давид перед Господом задля слів Хуса, сина Беняминового. Господи, Боже мій! На тебе я вповаю, спаси мене від всїх гонителїв моїх, і визволи мене! Щоб не попав душу мою, як лев, сокрушаючи, як нема спасающого. Господи, Боже мій, коли я що заподїяв, коли неправда є в руках моїх, Коли я оддячив кому лихом, хто жив зо мною в спокою, — спасав же я навіть того, хто без причини ворогував на мене, То нехай гонить ворог душу мою і постигне; нехай розтопче на землї життє моє, й славу мою кине у порох. Встань, Господи, у гнїві твоїм; вознесись проти лютування ворогів моїх, пробудись задля мене на суд, котрий заповів єси. Зберуться громадою народи кругом тебе; піднімись на висоту над ними. Господь судить народи. Суди мене, Господи, по правдї моїй і по невинностї моїй. Зроби конець злобі безбожників, а праведника підкріпи; Бог бо справедливий, випробовує серця і внутро. 10 Щит мій у Бозї, котрий спасає правих серцем. 11 Бог суддя справедливий і Бог, що по всяк день гнївом палає. 12 Коли хто не навертається, він гострить меча свого, напинає лука свого, і цїляє. 13 Готовить для него зброю смертиносну: стріли свої робить палящими. 14 Ось безбожник зачав лихо, завагонїв од злоби, й породив лукавство. 15 Копав яму, і викопав її, і впав у яму, що приготовив її. 16 Злоба його обернеться на голову його, і насильство його впаде на тїмя його. 17 Я прославлю Господа за правду його, і возвеличу імя Господа всевишнього.