1 Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. Сказав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною. 2 Я онїмів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився. 3 Серце в менї загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм: 4 Вияви, Господи, конець мій і міру днїв моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє менї. 5 Бач, долонею відміряв єси днї мої, і вік мій, як нїщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землї. 6 Як тїнь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде. 7 І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надїя на тебе! 8 Спаси мене від всїх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям. 9 Онїмів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси. 10 Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї. 11 Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всї люде. 12 Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всї батьки мої. 13 Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нїм зійду з того сьвіта, і більше не буду!