63
Давидова псальма про те, як він був у пустинї Юдейській. Боже, ти єси Бог мій! Тебе шукаю пильно! Жадає тебе душа моя, за тобою прагне тїло моє у землї висохлій, прагнущій, безводній, Щоб бачити силу твою і славу твою, як видїв тебе в сьвятинї. Милість бо твоя над життє лучша; уста мої прославляти муть тебе. Так, буду тебе хвалити, поки життя мого, руки мої підносити в імя твоє. Як шпігом і товщею, насититься душа моя, і радісним голосом хвалити муть тебе уста мої. Як згадаю тебе на моїй постелї, розмишляю про тебе у всї доби ночі. Бо ти прийшов до помочі менї, і я буду радуватись в тїнї крил твоїх. Душа моя йде слїдом за тобою, правиця твоя піддержує мене. Ті ж, що чигають на життє моє, щоб знищити його, пійдуть у пропастї підземні. 10 Поразить їх сила меча, вони будуть здобичею гиєн. 11 А царь возвеселиться в Бозї; хвалити меться всякий, хто кленеться ним; позатикає бо пельки брехунам.