66
Проводиреві хора: пісня, псальма. Воскликнїте Господеві, всї на землї! Сьпівайте славу імені його, звеличіть хвалу його! Кажіть Богові: як страшні дїла твої! Задля великої сили твоєї піддаються тобі вороги твої, піддобруючись. Цїла земля поклониться тобі, і сьпівати ме псальми; вона сьпівати ме імені твому. Прийдїть і погляньте на дїла Божі! Страшний він в дїлах проти синів людських. Він обернув море в сушу, пішки перейшли вони ріку; там ми радувались о нїм. Він царює потугою своєю на віки; очі його споглядають на народи: Щоб не збунтувались ворохобники! Прославляйте, народи, Бога нашого, і голосїть хвалу його! Він дав життє душі нашій і не допустив, щоб похитнулись ноги наші. 10 Ти спробував нас, Боже, ти перетопив нас, як срібло перетоплюється. 11 Ти завів нас у сїти, завдав нам тяжкі оберемки на плечі наші. 12 Ти допустив, щоб люде насїли нам на шию; ми перейшли вогонь і воду; да ти вивів нас на чисте поле. 13 Увійду я в дім твій з жертвами цїлопалення, віддам тобі обітницї мої, 14 Що уста мої слюбували, і губи мої обіцяли в тїснотї моїй. 15 Як жертву всепалення, принесу тобі тучних баранів з кадилом; пожертвую воли вкупі з козлами. 16 Прийдїть, послухайте, всї, що боїтесь Бога, і я роскажу, що він вдїяв душі моїй. 17 До него взивав я устами моїми, і величав язиком моїм. 18 Коли б я бачив в серцї моїм беззаконнє, то Бог не почув би мене. 19 Та Бог почув, він зглянувся на голос молитви моєї. 20 Благословен Бог, котрий не відкинув молитву мою, і не одвернув милосердє своє від мене.