1 На науку; від Етана Езрагітського. Про милостї Господа буду сьпівати по віки, з роду в рід устами моїми звіщати вірність твою. 2 Я бо сказав собі, що на віки основана милість, і на небесах утвердиш вірність твою. 3 Зробив я завіт з вибраньцем моїм; я клявся перед Давидом, слугою моїм: 4 На віки забезпечу насїннє твоє, і на всї роди престіл твій збудую. 5 І небеса прославлять чудеса твої, Господи, і вірність твою в зборі сьвятих. 6 Кого бо над облаками рівняти з Господом? Хто між синами потужних рівня Господеві? 7 Бог вельми страшний в громадї сьвятих, і страшний над усїма, що кругом його. 8 Господи, Боже сил небесних, хто потужний, як ти, Господи? І вірність твоя кругом тебе. 9 Ти правиш над бурханнєм моря; підіймуться филї його, - ти втихомиряєш їх. 10 Ти розтоптав Египет, як вбитого; сильним рамям твоїм розсипав ворогів твоїх. 11 Твої небеса і земля твоя; земного круга і всю повню його ти основав єси. 12 Північ і полудень - ти сотворив їх; Табор і Гермон торжествують задля імені твого. 13 Рамя твоє потужне, рука твоя сильна, висока правиця твоя. 14 Справедливість і суд - підвалини твого престолу; милість і правда йдуть перед лицем твоїм. 15 Щасливий нарід, що розуміє голос твій торжествуючий! Господи, при сьвітлї лиця твого вони ходити будуть. 16 Твоїм імям радуються цїлий день, і справедливостю твоєю будуть возвисшені. 17 Ти бо єси окраса сили їх, і благоволеннєм твоїм піднесеться ріг наш; 18 Бо Господь щит наш, і сьвятий Ізраїля царь наш. 19 Тодї говорив ти у видїнню про твого праведника і сказав: Положив я поміч на потужного, я вивисшив вибранця з народу. 20 Знайшов Давида, слугу мого, сьвятим миром моїм помазав його. 21 З ним буде кріпко рука моя, і рамя моє дасть йому силу. 22 Не подужає його ворог, і син несправедливостї не буде гнобити його; 23 Я розітру перед очима його напасників, і поражу ненависників його. 24 А моя вірність і моя милість буде з ним, і моїм імям буде возвисшений ріг його. 25 Положу руку його на море, а правицю його на ріки. 26 Він буде звати мене: Ти єси батько мій, Бог мій і скеля спасення мого! 27 І зроблю його первородним, найвисшим над царями землї. 28 По віки сохраню милість мою до него, і заповіт мій з ним не зміниться. 29 І посаджу насїннє його на віки, і престіл його, як днї небесні. 30 Коли сини покинуть закон мій, і не будуть ходити в присудах моїх, 31 Коли осквернять установи мої, і заповідї мої не будуть хоронити, 32 То жезлом покараю переступи їх, і ударами несправедливість їх, 33 Але милостї моєї, не одійму від його, і не кину вірностї моєї. 34 Не зневажу заповіту мого і не зміню, що вийшло з уст моїх. 35 Один раз поклявся я сьвятостю моєю: Не злукавлю перед Давидом! 36 Насїннє його буде по віки, і престіл його, як сонце передо мною; 37 Як місяць, так буде він стояти вічно, а сьвідок на облаках вірний. 38 Тепер же ти відкинув і відрікся, розгнївився вельми на помазанця твого; 39 Ти відкинув заповіт слуги твого, зневажив до землї корону його. 40 Розвалив усї мури його, обернув в руїну оружні його замки. 41 Рабують його всї, котрих дорога сюди попаде; сьміховиском стався сусїдам своїм. 42 Ти піднїс правицю напасників його; обрадував всїх ворогів його. 43 Гострого меча його ти на бік одводив, і не дав йому подужати в бою. 44 Ти знищив славу його, і повалив на землю престіл його. 45 Ти убавив йому віку молодого, соромом окрив його. 46 Доки, Господи, будеш все ховатись, буде огнем палати ярість твоя? 47 Згадай що до мене, яке життє моє! Хиба на суєту мізерну сотворив ти всїх дїтей людських? 48 Котрий чоловік жиє і не побачить смертї, визволить душу свою від сирої землї? 49 Господи, де твої давні милостї, про які ти вірностю перед Давидом клявся? 50 Згадай, Господи, наругу слуг твоїх, що ношу в серцї моїм від усїх тих багато народів; 51 Від ворогів твоїх, Господи, що соромили слїди помазанця твого. Благословен Господь по віки! Амінь, нехай так буде, амінь!