107
1 Х валїте Господа! Він бо благий, бо милість його по віки. 2 Да скажуть вибавлені від Господа, котрих він вислобонив з руки ворога, 3 І котрих до купи зібрав з країв, зі сходу і заходу, з півночі і від моря. 4 Вони блукали в пустинї, по степових шляхах, не знайшли місця собі на оселю. 5 Терплючи голод і смагу, вони томились душею. 6 Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх. 7 І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста. 8 Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими! 9 Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром. 10 Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом, 11 Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього, 12 Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них. 13 Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх. 14 Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани. 15 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими! 16 Він бо розломив брами мідянї, і сокрушив засуви желїзні. 17 Безумні - за свої переступні дороги і за свої несправедливостї караються. 18 Душа їх одвертається від їжи, і вони приближились до воріт смертних. 19 Тодї благають Господа в своїй тїснотї, і він визволяє їх з біди їх. 20 Посилає слово своє і вертає їм здоровлє, і спасає їх від домовини їх. 21 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його над синами людськими! 22 Нехай принесуть жертву хвали, і піснями прославлять дїла його! 23 Ті, що в суднах пускаються на море, на водах великих мають торгове дїло, 24 Вони бачать дїла Господнї і чудесні творива його в глибинї; 25 Рече він, і буйний вітер знявся, що високо підносить филї. 26 Кидає ними під небо, провалює їх в безодню, в бідї душа їх млїє. 27 Мотаються, хиляються, як чоловік пяний, поникла вся мудрість їх. 28 Тодї до Господа вони у своїй тїснотї взивають, і він виводить їх з біди їх. 29 Він переміняє хуртовину на тишину, і филї втихомирились. 30 І вони радїють, що стає тихо, і до бажаної пристанї він їх приводить. 31 Нехай прославляють Господа за милість його і за чудеса його для синів людських, 32 І возносять його в зборі людей, і в радї старших хвалять його! 33 Він обертає ріки в пустиню, і жерела водні в суходіл, 34 Плодовиту землю - в соляний степ, за злобу живущих там. 35 Він обертає й пустиню в озера водисті, і суходіл в жерела водні; 36 І поселяє там голодних, і закладають оселю. 37 Засївають поля, насаджують виноградники, котрі видають овочі і плоди. 38 Він благословить їх, і вони вельми розмножуються; і скота дає їм не мало. 39 Часами стає їх меньше, і вони хиляються від неволї, горя і нещастя. 40 Він кидає сором на князїв, і велить їм блукати в безлюддї і в безвіддї; 41 Бідного він з нужди видвигає, і роди його, як стадо, розмножує. 42 Щирі серцем побачать се і звеселяться, і всяка несправедливість зацїпить уста свої. 43 Хто мудрий, той замітить ті речі, і нехай зрозуміють милостї Господнї.