126
1 Посходня пісня. Я к вертав Господь невольників Сиона, були ми, наче в снї нам здавалось. 2 Тодї були уста наші повні втїхи, а з губ наших піснї лунали. Тодї між народами казали: Велике дїло сотворив Господь над ними! 3 Велике диво явив Господь над нами; ми радїли серцем. 4 Верни, Господи, невільників наших, як потоки на спражену землю! 5 Хто сїє з сльозами, той збере з піснями. 6 Іде з плачом, несе сїмя сїяти; вертає домів веселий, несучи снопи свої.