129
1 Посходня пісня. Часто неволили мене від молодостї моєї, - нехай скаже Ізраїль - 2 Часто неволили мене від молодостї моєї, все ж таки не подужали мене. 3 На хребтї в мене орали плугатарі, побороздили довгі скиби свої. 4 Господь справедливий; він порозрізував посторонки беззаконних. 5 Нехай осоромляться і відступлять всї ненавидячі Сиона! 6 Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, нїж вирвуть її, 7 Котрою жнець не наповнить жменї своєї, нї вязальниця лона свого; 8 А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнїм.