129
Посходня пісня. Ч асто неволили мене від молодостї моєї, - нехай скаже Ізраїль - Часто неволили мене від молодостї моєї, все ж таки не подужали мене. На хребтї в мене орали плугатарі, побороздили довгі скиби свої. Господь справедливий; він порозрізував посторонки беззаконних. Нехай осоромляться і відступлять всї ненавидячі Сиона! Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, нїж вирвуть її, Котрою жнець не наповнить жменї своєї, нї вязальниця лона свого; А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнїм.