141
1 Псальма Давидова. Господи! До тебе кликав я, поспіши до мене! Почуй голос мій, коли до тебе взиваю! 2 Буде ж молитва моя, як кадило, перед тобою, простираннє рук моїх, як жертва вечірня! 3 Постав, Господи, сторожу губам моїм! Пильнуй дверей уст моїх! 4 Не дай серцю мому до злого прихилятись, в неправотї з людьми накладати, що беззаконнє творять; та й щоб не бути менї учасником ласощів їх. 5 Нехай покарає мене праведний, — се доброта; нехай докоряє мене, — се олива на голову; не одвернеться голова моя, бо навіть за лихі їх вчинки буде моя молитва за них. 6 Як скинуть суддїв їх стрімголов із скелї, тодї буде чути слова мої, які вони милі. 7 Як земля зʼорана і розбита, так костї наші розсиплються в челюстях пропастї підземної. 8 Та на тебе, Господи, Владико мій, очі мої поглядають, на тебе вповаю; не відкинь душі моєї! 9 Сохрани мене від сїл, що вони заставили на мене, і від западнї тих, що творять дїла беззаконні! 10 Дай беззаконним попасти в їх власні сїти, а менї перейти мимо.