1 Рік минув, як почав Саул царювати, і вже другий рік царював він над Ізраїлем, як вибрав собі Саул три тисячі з Ізрайлитян; 2 Дві тисячі було при Саулові в Михмасі і на Бетель-горах, тисяча ж при Йонатані в Гиві Беняминовій, а останок (військового люду) розпустив він по домівках їх. 3 І розбив Йонатан сторожу Филистійську, що стояла в Гиві. І перечули про се Филистії. Саул же тим часом протрубив трубою по всій землі навкруги, проголошуючи: Нехай почують Евреї! 4 Коли ввесь Ізраїль почув, що Саул розбив сторожу Филистійську, і що через се взлились Филистії на Ізраїля, то зібрався народ коло Саула в Галгалі. 5 Та й Филистії зібрались на війну з Ізраїлем; трийцять тисяч колесниць і шість тисяч комонника, а пішого люду стільки як песку на морському березї, і двинули та й отаборились під Михмасом, на всхід від Бет-Авена. 6 Як же побачили Ізраїлські мужі, що попали в тісноту, то і поховались по печерах, скелянних щілинах, по нетрях, в баштах і колодязях; 7 І втікали Евреї через Йорданські броди в землю Гадову й Галаад; Саул же був іще в Галгалі, а ввесь люд, що був з ним, находився в страху. 8 І ждав він сім день, до речинця, що призначив Самуїл, та Самуїл не приходив у Галгал. Як же люде від його розбігались, 9 Сказав Саул: Принесіть сюди що на жертву всепалення та на жертву мирну. І принесено жертву. 10 Ледві ж скінчив він жертвоприношеннє, аж се зявився Самуїл. Саул пійшов йому назустріч, щоб його привітати. 11 Но Самуїл питає: Що ти зробив? І відказав Саул: Бачу, що люде від мене розбігаються, тебе ж призначеного часу немає, а Филистії зібрались у Михмасі, 12 От і думаю: Оце ж Филистії двинуть проти мене в Галгал перш ніж я упросив Господа, та й постановив принести жертву. 13 І рече Самуїл Саулові: Безрозумно вчинив ти, що не сповнив повеління Господа, Бога твого, бо Господь тепер був би до віку утвердив царюваннє твоє над Ізраїлем; 14 Тепер же царюваннє твоє не устоїться. Господь знайде мужа по серці свойму і поставить його князем над людом своїм, бо ти несповнив того, що було приказано тобі Господом. 15 І встав Самуїл і пійшов з Галгала в Гиву Беняминову, останок же військового люду двинув за Саулом проти ворожого війська. І перегледів Саул військовий люд, що був при йому до шістьох сот чоловіка. 16 Саул і син його Йонатан пробували в Гиві Беняминовій з тими людьми, що були при них, тим часом як Филистії отаборились у Михмасі. 17 І вийшли із Филистійського табору три відділи пустошити землю: один чамбул пустився на Офру в землю Саул, 18 Другий чамбул ударивсь на Бет-Орон; третий кинувсь дорогою до границі долини Зебоїм, у степу. 19 Ніодного ж коваля не знайти було у всій землі Ізраїльській, Филистії бо боялись, щоб Евреї не зробили собі меча або списа; 20 І мусів кожен із усього Ізраїля йти до Филистіїв, коли хотів поточити свого леміша в плузї, свого заступа, свою сокиру, і свої рискалі, 21 Як часом зробиться щербина у вістрю леміша, заступа, сокири або рискаля. 22 Тим і не було ні в кого в день бою у всього народу, що мали при собі Саул та Йонатан, ні меча, ні списа; були тільки у Саула та в сина його Йонатана. 23 І двинула передня сторожа Филистійська, щоб перейти у Михмасу.