1 І сказав Давид в серці свойму: Попадусь я таки колись Саулові в руки, й нічо не поможе мені, хиба втечу в Филистійську землю. Тоді покине Саул шукати мене по всьому займищу Ізрайлевому і я спасуся з рук його. 2 І зібравсь Давид, та й пійшов із шістьма сотнями чоловіка, що були з ним, до Анхуза, сина Маохового, царя Гетського. 3 І пробував Давид з людьми своїми ув Анхуза в Геті, кожен з родиною своєю: Давид з обома жінками своїми, Ахиноамою з Езрееля й Абигеєю, жінкою Набала Кармелійця 4 Довідавшися ж Саул, що Давид утік у Гет, покинув за ним гонитись. 5 Давид же прохав Анхуза: Коли буде ласка твоя до мене, то укажеш, може, мені місце на пробуваннє в которому з малих міст твоїх; про що бо раб твій жити має при тобі в головному городі? 6 І вказав Анхуз йому ще того ж дня Секелаг; тим остався Секелаг при царях Юдиних і по сей день. 7 Давид пробув у займищі Филистійському рік і чотири місяці. 8 І виходив Давид із людьми своїми, і нападав на Гессуріїв та Гирзіїв і Амаликіїв, що здавна жили в тій землі аж до Суру й до Египту. 9 А нападаючи Давид на ті займища, не зоставляв ні чоловіка, ні жінки живими, брав вівці, корови, осли, верблюди та одежу і вертався і приходив до Анхуза. 10 І каже було Анхуз Давидові: На кого тепер нападали? А Давид відказував: На полуденню сторону в Юдеї, або на полуденню сторону Ерахмеелі, чи на полуденню сторону Кенеї. 11 І не лишав Давид в живих ні чоловіка, ні жінки і не приводив у Гет, міркуючи так: вони б свідкували проти нас і розказували: От як чинив Давид! Сим робом справлявся він, аж покіль державсь у країні Филистійській. 12 І звірявся Анхуз Давидові, думаючи: Він зробився ненависним своїм землякам в Ізраїлі, тим і буде мені слугою до віку.