36
І взяв народ землі Йоахаза, сина Йосіїного, й настановили його царем замість батька його, в Ерусалимі. Було ж Йоахазові двайцять і три роки, як став царем, а царював три місяці в Ерусалимі. І скинув його царь Египецький, прийшовши в Ерусалим, і накинув на край данину сто талантів срібла й талант золота. І настановив царь Египецький царем над Юдеєю та Ерусалимом Еліякима, брата його, і змінив імення його на Йоакима; а Йоахаза, брата його, взяв Нехао та одвів його в Египет. Йоакимові було двайцять пять років, як став він царем, а царював він в Ерусалимі одинайцять років. І робив він невгодне в очах Господа, Бога свого. Проти його виступив Навуходонозор, царь Вавилонський, і закував його в кайдани, щоб відвести його в Вавилон. І переніс Навуходонозор часть посуду дому Господнього в Вавилон, і зложив його в своїй божниці в Вавилоні. Прочі дії Йоакима й гидоти його, які він чинив, і які в йому знайдено, списані в книзї царів Ізраїлських та Юдейських. І став царем Ехонія, син його, замість його. Ехонії було вісімнайцять років, як став царем, а царював він у Ерусалимі три місяці й десять день. І робив він невгодне в очах Господніх. 10 Через рік послав царь Навуходонозор і звелів взяти його в Вавилон разом із дорогим посудом дому Господнього, і настановив царем над Юдеєю й Ерусалимом Седекію, брата його, 11 Седекії було двайцять один рік, як став царем, а царював він в Ерусалимі одинайцять років. 12 І чинив він невгодне в очах Господа, Бога свого. Він не впокорився перед пророком Еремією, що говорив із уст Господніх. 13 І відпав від царя Навуходонозора, взявшого клятьбу з його в імя Бога, — й вчинив тугою шию свою й серце своє таким упрямим, що не обернувся до Господа, Бога Ізрайлевого. 14 До того ще й уся старшина між священниками й народом грішила багато, йдучи слідом за всіми гидотами поганськими, й поганили дім Господень, що він посвятив в Ерусалимі. 15 І Господь, Бог батьків їх, посилав до їх посланців своїх з раннього ранку, бо жалував він свій народ і пробуток свій. 16 Але вони знущались над посланими від Бога й нехтували його словами, й глузували з пророків його, доки не зійшов гнів Господа на народ його так, що не було йому спасення. 17 І навів він на їх Халдейського царя, — а той повбивав молодиків їх мечем в домі святому їх, і не пожалував ні хлопця ні дівчини, ні старого, ні сивого: все віддав Бог в руку його. 18 І ввесь посуд дому Божого, великий і малий, і скарби дому Господнього, й скарби царя та його князїв, усе попереносив він у Вавилон. 19 І спалили дім Божий, і збурили мур Ерусалимський, і попалили огнем усі його палати, і всі дорогоцінності його поруйнували. 20 І попереводив він у Вавилон всіх, хто зістався від меча, й були вони невольниками його й синів його аж до часу царювання царя Перського, 21 Доки не справдилось слово Господнє через уста Еремії, й земля не відсвяткувала субот своїх. Бо через увесь час запустіння вона суботувала, доки не скінчилось сімдесять років. 22 А першого року Кира, царя Перського, — щоб справдилось слово Господнє через Ереміїні уста, — збудив Господь дух Кира, царя Перського, і він велів оповістити по всьому свойму царству словом і письмом, і сказати: 23 Так говорить Кир, царь Перський: Господь, Бог небесний, дав мені всі царства на землі, й звелів мені збудувати йому дім в Ерусалимі, що в Юдеї. Хто є поміж вами — з усього народу його, нехай буде Господь, Бог його, з ним і нехай ійде туди.