1 Того часу, як Господь схотів взяти Ілию у вихрі на небо, йшов Ілия з Елисеєм із Галгалу. 2 І сказав Ілия до Елисея: Зостанься тут, бо Господь послав мене в Бетель. Та Елисей відказав: Так певно, як Господь живе, не покину тебе. От і пійшли вони в Бетель. 3 І повиходили сини (ученики) пророцькі, що були в Бетелі, до Елисея та й кажуть йому: Чи знаєш, що Господь сьогодні вознесе пана твого над головою твоєю? Відказав він: І я се знаю; мовчіть! 4 І рече йому Ілия: Елисею, зостанься тут, бо Господь посилає мене в Ерихон. Він же відказав: Так певно, як Господь живе, й так вірно, як ти живеш, я не покину тебе. От і пійшли вони в Ерихон. 5 І повиходили сини пророків, що були в Ерохоні до Елисея, та й промовили до його: Чи знаєш, що Господь сьогодні вознесе твого пана над головою твоєю? Відказав він: І я се знаю; мовчіть! 6 І рече Ілия до його: Зостанься ж тут, бо Господь послав мене на Йордань. Він же відказує: Так певно, як Господь живе, й як ти живеш, не покину тебе! От і пійшли вони обидва. 7 Пятьдесять же чоловіка синів пророцьких пійшли на бік та й стояли оддалеки їх, вони ж оба станули над Йорданню. 8 І взяв Елия гуню свою, згорнув її та й ударив по воді, й розступилась вода на обидва боки, так що вони обидва перейшли по сусі. 9 Як перейшли, промовив Ілия до Елисея: Проси, що тобі вчинити, перш ніж буду взятий від тебе. Відказав Елисей: Нехай би у мені було удвоє духа, що в тобі. 10 І сказав той: Важкого просиш. Та коли бачити меш, як я буду взятий від тебе, так воно й станеться; коли ж не побачиш, то не станеться. 11 Тим часом, як вони в такій розмові йшли далій, зявилась несподівано поломяна колесниця з поломяними кіньми. Вони їх розлучили, й понесли Ілию в бурі на небо. 12 Вбачаючи се, Елисей закричав: Батеньку мій, батеньку! ой колеснице Ізрайлева й візниче його! Та не бачив його більш. І вхопив одежу свою та й роздер надвоє. 13 І підняв Ілиїну гуню, що впала з його, й вернувсь та й став на березї Йордані. 14 І взяв гуню Ілиїну, що з його впала, й вдарив нею по воді, та вода не розступилась. І сказав він: Де ж є Бог Ілиїн? І вдарив вдруге по воді, й вона розступилась сюди й туди, й перейшов Елисей. 15 І побачили сини пророків, що були в Ерихоні навпроти, та й промовили: Дух Ілиїн опочив на Елисеї. І пійшли зустріч йому, й вклонились перед ним до землі; 16 І промовили до його: Ось у нас тут, у твоїх рабів, пятьдесять кріпких мужів; нехай йдуть та шукають пана твого; може дух Господень заніс його та покинув на котрій горі, або на якій долині. Він же сказав: Не посилайте. 17 Як же вони всиловувались аж надто, сказав він: То посилайте. І послали вони пятьдесять чоловіка, й шукали три дні, та не знайшли. 18 І вернулись до його, покіль він гаявсь у Ерихоні. І сказав їм: Чи я ж вам не казав, щоб не ходили? 19 І казали міські люде Елисеєві: Гарний видом сей город, як сам бачиш, добродію, та вода непогожа, й земля не родить. 20 І промовив він: Принесіть мені нову посудину й вкиньте соли туди. Як же ж вони принесли, 21 Пійшов він до криничаного жерела, вкинув соли, й рече: Так говорить Господь: Я зробив сю воду здоровою, тепер уже не буде від неї ні смерті, ні невроджаю. 22 Так і зробилась вода погожою по сей день, по слову, що промовив Елисей. 23 Звідти ж пійшов він у Бетель. Як же він ійшов дорогою, повибігали малі діти з городу та й сьміялись із його, покликуючи: Ходи лисий, ходи лисий! 24 Він же обернувсь і, побачивши їх, прокляв їх імям Господнім. І вийшли дві ведмедиці з гаю та й роздерли сорок і двоє дітей. 25 Звідти подався він на Кармель-гору, а відсі вернувсь в Самарию.