1 Неєман, гетьман царя Сирийського, був великим чоловіком у свого пана й високо поважаний, бо через його дарував Господь побіду Сирийцям; і був він чоловік хоробрий, але прокаженний. 2 Раз у поході зайняли Сирийці дівчинку з землі Ізраїлської в полонь, і вона служила у супруги Неєманової. 3 І сказала вона своїй пані: Ой коли б мій пан та побував у пророка, що в Самариї, той вигоїв би його з прокази. 4 І пійшов він до свого пана та й переказує йому: Так і так говорить служебка, що з землі Ізраїлської. 5 І каже царь Сириський: Ійди, та побувай у його, а я пішлю письмо до царя Ізраїлського. От і вибрався він і взяв із собою десять талантів срібла, шість тисяч секлів золота й десять перемін одежі; 6 І передав цареві Ізраїлському лист, а в йому стояло: Як прийде сей лист до тебе, так знай, послав я до тебе слугу мого Неємана, щоб ти вигоїв його з прокази. 7 Як прочитав царь Ізраїлський письмо, так роздер на собі одежу та й каже: Хиба ж я Бог, що робить і мертвими й живими, що він мені приказує, вигоїти чоловіка з його прокази? Тепер вам явно, як він шукає зачепки! 8 Скоро ж довідавсь Елисей, чоловік Божий, що царь Ізраїлський роздер одіж на собі, послав до царя й велів сказати йому: Нащо роздер єси одіж на собі? Нехай лиш прийде до мене, так знати мете, що в Ізраїлі є пророк. 9 От і прибув Неєман із кіньми своїми й колесницею перед ворота господи Елисеїної. 10 І вислав Елисей слугу до його й звелів сказати: Ійди та викупайся сім раз у Йордані, так тіло твоє знов посвіжіє й будеш чистим. 11 Неєман розгнівавсь та й відойшов із словами: А я думав, що він до мене вийде й, приступивши, призове ймя Господа, Бога свого, й доторкнеться рукою своєю прокази та уздоровить мене. 12 Чи то ж ріки Дамаські, Абана та Фарфар не лучші, ніж води в Йордані? Хиба ж мені не можна було б викупатись у них та й очиститись? От і одвернувся й відойшов в гніві. 13 І приступили слуги його й промовили до його словами: Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити що важке, так хиба ж ти не зробив би? А надто, коли він тобі сказав: Викупайсь, так будеш чист. 14 І пійшов він та й викупавсь сім раз у Йордані, поринаючи, як звелів чоловік Божий, й освіжіло тіло його, як у молодого хлопця, і він очистивсь. 15 І вернувся він із усіма супровідниками своїми до чоловіка Божого, а прибувши, приступив перед його та й каже: Знай, тепер я зрозумів, що нема Бога на всій землі, тільки в Ізраїлі. Прийми ж гостинець від слуги твого. 16 Він же каже: Так певно, як живе Господь, що стою в його службі: не прийму нічого! І хоч той намагався, щоб узяв, він затявся брати. 17 І сказав Неєман: Коли не хочеш, так нехай мені, слузї твойму, дадуть землі, скілько зможуть повезти два мули, бо твій раб із сього часу не приносити ме ні всепалення, ні иншої жертви ніяким иншим богам, тільки Господеві. 18 Та в одному тільки нехай Господь вибачить кметеві твойму: коли мій пан пійде в Риммонів храм, щоб там помолитись, і обіпреться при тому на мою руку, так що з ним і я припаду ʼк землі в Риммоновому храмі, так нехай Господь вибачить у тому твойму кметеві. 19 Він же рече йому: Йди з упокоєм. І відіхав той від його, та й уїхав невелику просторонь дороги; 20 Аж ось сказав (собі) слуга Елисея, Божого чоловіка: Ощаджував мій пан сього Сирийця Неємана та й не прийняв того, що він привіз. Так певно, як живе Господь, мушу наздогнати його та й випрошу що небудь. 21 От і побіг Гієзій нагонця за Неєманом. Неєман же, постерігши, що він біжить, скочив із колесниці зустріч йому та й питає: Чи все гаразд? 22 Відказав той: Усе. Послав мене пан мій і звелів сказати тобі: Саме прийшло до мене з Ефраїмових гір двоє молодиків із синів пророцьких; тож дай про їх талант срібла та дві переміни одежі. 23 І відказує Неєман: Зроби мені ласку й возьми два таланти! Та й упросив його й завязав два таланти срібла в два мішки й дві переміни одежі та й оддав те двом слугам своїм, і понесли вони поперед його. 24 Дійшовши ж він до узгірря, узяв (все) від них, сховав у господі й одпустив людей, і вони відійшли. 25 Як же він увійшов до свого пана, спитав Елисей: Звідки, Гієзію? Він відказав: Твій кміть не виходив нікуди. 26 Він же рече йому: Хиба дух мій не був при тому, як вернувся назустріч тобі той чоловік із своєї колесниці? Оце ж ти здобув гроші, й здобув одіж, щоб закупити оливні сади, виноградники, вівці, воли, раби й рабині; 27 Але ж і проказа Неєманова вчепиться тебе й твоїх потомків по вічні часи. І вийшов він від його, побілівши, як сніг, від прокази.