8
1 Хто рівен премудрому — а все ж таки хто розуміє значіннє річей? — Мудрість у чоловіка розяснює лице його й перемінює насуплений вид його. 2 Я кажу: Чини волю царську, а се — задля присяги перед Богом. 3 Не квап оддалятись від його; не будь упрямим в ледачому ділі; бо він, що схоче, все може зробити. 4 Слово царське потужне; хто зважиться сказати йому: Що ти робиш? 5 Хто певнить накази, той не дознає лиха; серце в мудрого знає й час і спосіб; 6 Про всяку бо річ є час і спосіб, тільки чоловікові лихо з тим, 7 Що він не знає, що станеться, а хто ж скаже йому, як воно станеться? 8 Ніхто не властен над духом, щоб здержати дух, і нема в його сили проти дня смерті, нема й пільги в службі віськовій, і провина не вирятує винуватого. 9 Все це я вбачав, звертаючи ввагу на те, що діється під сонцем. Буває часом, що один чоловік панує над другим чоловіком на шкоду йому. 10 Так бачив я, що ховали чесно безбожників, приходили й відходили з святого місця, й забувано їх у місті, де вони так поводились. Та й се марнота. 11 Суд над лихими вчинками не хутко судиться; через те й не лякаєсь серце людське, чинити зло. 12 Та хоч грішник сто раз коїть лихе й тріває в йому, то я знаю, що тільки богобоязливим буде добре, хто почуває почесть перед лицем його; 13 А безбожному не буде щастя й, немов би тінь, не довго пробуде такий, хто не боїться Бога. 14 Ще ж, буває й ось така марнота на землі: Праведних постигає те, що заслуговали б учинки безбожних, а з безбожними діється таке, що заслуговали б учинки праведних. І сказав я: та й се — марнота! 15 От і вхвалив я веселощі; бо нема нічого лучшого чоловікові під сонцем, як їсти, пити й веселим серцем уживати; се ж супроводить його в праці в днях життя його, що дав йому Бог під сонцем. 16 Як звернув я серце моє на те, щоб зрозуміти мудрість і розгледіти все, що діється на землі, де то чоловік ні в день ні в ночі не має сну, — 17 Тоді спізнав я по всіх ділах Божих, що людина не второпає того, що діється під сонцем. Скільки б ні силкувався чоловік дослідити, він все таки не здоліє виглибити того; і коли б який мудрець сказав, що він знає, то таки він не може того дослідити.