1 Спустошена буде Самария, за те, що проти Бога свого встала: від меча поляжуть вони, малеча їх буде порозбивана а ваговиті їх молодиці, порозтинані, погинуть. 2 Вернися же, Ізраїлю, до Господа, Бога твого, бо ти впав через безбожність твою. 3 Возьміть із собою (щирі) слова, приступіть до Господа й говоріть до його: Відійми всяке беззаконство й приверни благость, а ми приносити мемо жертву уст наших. 4 Ассур не буде вже надією рятунку нашого; не будемо (вповаючи) всідати на коні, та й виробам рук наших не будем говорити: Ви боги наші; бо тілько в тебе змилуваннє до сиріт. 5 О, я вилічу-прощу їх зраду, полюблю їх по моїй ласкавості, бо гнів мій одвернеться від них. 6 Буду Ізраїлеві росою; він зацьвіте, мов лилія, та запустить коріннє, мов на Ливані. 7 Пагонці в нього забуяють, прикраситься, наче оливина, а пахощі від нього — як від Ливану. 8 І будуть знов вертатись, хто раз сидів під тінню в нього; забагатіють хлібом; зацьвітуть, наче лоза виноградня, і будуть славитись, як вино Ливанське. 9 Яке мені ще діло до ідолів, скаже Ефраїм. Я ж вислухаю його й зглянуся на його; я буду йому зеленіючим кипарисом, від мене будеш мати плоди. 10 Хто такий мудрий, щоб се зрозуміти? Хто має розум, щоб се все збагнути? бо праві дороги Господні, й праведні ходять ними, а беззаконники впадуть на них.