37
1 Намість Ехонії Йоакименка царював Седекія Йосієнко, що його Навуходонозор, царь Вавилонський, настановив царем над землею Юдейською. 2 Та ні він, ні слуги його, ні осадники країни не слухали слів, що Господь говорив через пророка Еремію. 3 І послав царь Седекія Елухала Селемієнка та священника Софонію Маасеєнка до пророка Еремії, щоб йому сказали: Благай за нас Господа, Бога нашого. 4 Еремія ходив іще тоді по волі серед люду, бо його ще не посаджено в темницю. 5 Тим часом військо Фараонове вирушило з Египту, а Халдеї, що облягали Ерусалим, довідавшись про те, відступили від Ерусалиму. 6 І надійшло слово Господнє до пророка Еремії таке: 7 Так говорить Господь, Бог Ізрайлів: Ось як скажіть цареві Юдейському, що послав вас до мене поспитати: — Військо Фараонове, що двинуло вам на підмогу, вернеться зараз у Египет, у свою землю, 8 А Халдеї вернуться знов, щоб сей город облягти; вони й опанують його й пустять на пожар. 9 Ще ж так говорить Господь: Не зводіте самі себе, думаючи: Халдеї конче відійдуть від нас, бо вони не відійдуть; 10 А коли б і все військо Халдейське, що вас воює, ви побили, та й зостались би у них лиш самі ранені, так і ті повставали б, кожен із свого намету, та й пустили б сей город на пожар. 11 Між тим, як військо Халдейське через наступ Фараонової військової потуги одступило від Ерусалиму, 12 Покинув Еремія Ерусалим і подався в землю Беняминову, щоб там схоронитись між людом. 13 Як же дойшов до Беняминової брами, старший сторож, на імя Іреїя Селемієнко, сина Анніїного, зʼупинив пророка Еремію, кажучи: Ти хочеш перекинутись до Халдеїв? 14 Еремія ж сказав: Се неправда, не хочу я перебігати до Халдеїв. Та сей не вважав на те, і взяв Іреїя Еремію та й повів до князїв. 15 І запалали князї гнівом на Еремію, побили його та й посадили в темницю, в будинку в писаря Йонатана, що його обернено на темницю. 16 Еремія зступив у темничну яму й пересидів там багато днів. 17 Царь же Седекія послав узяти його звідти. І спитав його царь у своїх палатах потай усіх, і промовив: Чи нема якого слова від Господа? Еремія відказав: Є, і додав: Подасть він тебе на поталу цареві Вавилонському. 18 І сказав іще Еремія цареві: Чим провинив я тобі й слугам твоїм і сьому людові, що ви мене засадили в тюрму? 19 Та й де тепер ваші пророки, що вам пророкували та договорювали: Царь Вавилонський не прийде на вас і на сю країну? 20 Тепер же вислухай мене, мій добродію й царю: нехай моє благаннє дійде до твого слуху; не вертай мене в будинок писаря Йонатана, щоб мені там не вмерти. 21 І поведено тоді Еремію, по повелінню царя Седекії, у вартовий двір у неволю, й давано йому по буханцеві хліба на день із пекарської улиці, покіль не поїдено ввесь хліб у городі. І так пробував Еремія в вартовому дворі.