1 Був (давно) чоловік у землі Уз, на імя Йов. Був се чоловік щирий, справедливий й богобоязливий, що цуравсь усього лихого. 2 І родилось йому семеро синів й три дочки, 3 А статку було в його сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, пятьсот ярем волів, пятьсот ослиць і багацько челяди, так що переважував сей чоловік усіх осадників на востоці. 4 Сини ж його звикли були сходитись і в дому кожного по черзї гоститись. Кликали вони й трьох сестер своїх, їсти й пити з ними. 5 Як же сі гостини обходили свій круг, наказував їм Йов очищуватись; і вставав на другий день рано вранці й приносив про кожного з них всепаленнє. Бо думав Йов так: Може, діти мої согрішили та позневажили Бога в серці свойму. Так чинив, Йов щораз в такі дні. 6 Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Господом. Прийшов і сатана між ними. 7 І поспитав Господь сатану: Звідкіля прийшов єси? Відказав Господеві сатана й промовив: Я ходив по землі й обійшов її навкруги. 8 І сказав Господь сатані: А звернув ти ввагу на слугу мого Йова? бо нема такого на землі, такого щирого, справедливого, богобоязливого та щоб цурався так усього лихого. 9 І відказав сатана Господеві та й промовив: Чи то ж Йов дармо такий богобоязливий? Чи не ти ж сам обгородив навкруги його й дім його й усе майно його? 10 Працю рук його благословив єси, й стада його ширяться все більш по країні; 11 Простягни тільки руку твою й торкнись до всього, що він має, — чи буде він благословити Тебе? 12 І сказав Господь сатані: Ну, так нехай все, що його, буде в руці твоїй, тільки на його самого не простягай руки твоєї. І пійшов сатана з перед лиця Господнього. 13 Одного ж дня, як сини й дочки Йовові саме їли й пили вино в дому старшого брата свого, 14 Прийшов посел до Йова та й сповістив: Воли були в плузї, а ослиці паслись поблизу, 15 Аж се — набігли Савеї та й позаймали їх; кметі ж повитинали мечем; один я втік сповістити тебе. 16 Ще він говорив, аж приходить другий й говорить: Огонь Божий упав з неба й пройшов, палаючи, проміж вівцями й кметями та й пожер їх; один я втік сповістити тебе. 17 Ще сей говорив, аж ійде другий й говорить: Халдеї зложили три ватаги, напали на верблюди та й позаймали їх; кметі ж повистинали мечем; один я втік, сповістити тебе. 18 Ще говорив сей, аж приходить инший й говорить: Сини твої й дочки трапезували й пили вино в дому старшого брата свого, 19 Аж несподівано схопилась буря від пустині, наперла на всі чотири угли в будинку, і дім завалився на діти та й вони погинули; один я втік сповістити тебе. 20 І встав Йов, роздер одежу на собі та й обстриг волоссє на голові, припав до землі й поклонився, 21 І промовив: Нагим вийшов я з матерньої утроби, нагим і вернусь. Господь дав, Господь і взяв; як до вподоби було Господеві, так і сталося; нехай буде імя Господнє благословенне! 22 У всьому тому не провинив Йов, і не виповів нічого безумного проти Бога.