1 У Ерихоні ворота були зачинені, а зачинивсь він зі страху перед синами Ізраїля, так що нікому не можна було виходити й увіходити. 2 І сказав Господь Йозейові: Подам тепер тобі на поталу Ерихон вкупі з його царем і військовими мужами. 3 Будете обходити місто навкруги всі спосібні до війни по одному разу, а чинити меш так шість день рядом; 4 І сім священників нехай носять сім труб із баранячого рога перед кивотом; на семий же день обійдете місто сім раз, а священники трубити муть у труби. 5 Як же затрублять ювилейні труби, то ввесь люд, скоро почує трубний голос, нехай загукає боєвим гуком; тоді мури міста впадуть руїною, і народ увійде в город, кожний звідти, де стояв. 6 І покликав Йозей Нуненко священників, і озвавсь до них: Будете обносити скриню закону, а сім священників нехай несуть сім труб із баранячого рога перед ковчегом Господнім. 7 Тоді повелів людові: Ідіте й обходьте город навкруги, збройні ж пійдуть поперед ковчега Господнього. 8 Як же дав Ісус людові такий наказ, виступило тоді перед Господом сім священників, що несли сім труб з баранячого рога, і пійшли та затрубили в труби; скриня завіту Господнього поступала за ними. 9 А збройні ійшли поперед священниками, що трубили в труби, велика ж громада йшла поза ковчегом, тим часом як передні трубили в труби. 10 І повелів Йозей людові: Гледіть же, не гукайте, не чиніть крику, ба й одного слова не промовляйте, аж покіль я звелю вам: Гукайте! тоді й гукати мете. 11 І обніс він один раз Господню скриню навкруги міста; тоді вернулись у табір та й обляглись у таборі. 12 Йозей же устав рано вранці, і священники взяли скриню закону Господнього, 13 А сім з них, що несли сім труб ювилейних поперед ковчегом Господнім, трубили неперестаючи в труби, а збройний люд ійшов поперед ними, велика ж купа йшла позад ковчега Господнього, тим часом як ті трубили безперестанно в труби. 14 Сим робом обійшли вони й на другий день город, та й вернулись до табору. Так чинили шість день за рядом. 15 На семий же день повставали рано, як зачервоніла рання зоря, та й обійшли город звичайним робом сім раз навкруги; тілько того дня обійшли місто навкруги сім раз. 16 За семим же разом затрубили священники в труби, а Йозуя сказав людові: Здиймайте гук, бо Господь піддав вам місто. 17 Місто же се з усім, що в йому є, мусить бути проклятим перед Господом; тільки блудниця Рагаба з усіма, що з нею у хаті, зістанеться жива; вона бо переховала посланьців, що ми їх посилали. 18 Ви ж гледіть, остерегайтесь, щоб хто не взяв собі що небудь із проклятого посвяту. Сим би ви підвели під прокляттє й самий табір Ізрайлів і довели його до погибелі. 19 Ні, ні! усе срібло й золото і все мідяне й залізне знаряддє нехай присвятиться Господеві і ввійде в його скарбівню. 20 Тоді загукали люде і затрубили священники в труби. Як же люд почув, що трублять, тоді загукали всі страшенним криком, і мури міста впали руїною; нарід же ринув у город, кожен звідти, де стояв; сим робом і опановано місто. 21 І простерли мечем прокляття на все, що було в городі, на чоловіка й жінку, на молодого й старого, на вола й овеча й осла. 22 Обом же тим, що ходили на розглядини, повелів Йозей: Ідіте в хату тої блудниці та приведіте звідти сюди молодицю з усією ріднею її, як заприсягли ви їй! 23 І пійшли молодики, що ходили на розглядини, та й привели Рагабу з її батьком і матірю, з її братами й иншими домовниками; і всю рідню її вивели та й остановили за табором Ізраїльським. 24 Місто же і все, що було в ньому, пустили пожаром, тільки срібло та золото та мідяний і залізний посуд віддали в скарбівню Господнього дому. 25 А блудницю Рагабу і батьківську родину її і всіх що були в неї, зоставив Йозуа живими і пробуває вона в потомках своїх у Ізраїлі по сей день; бо переховала посланьців, що послав був Ісус на розглядини в Ерихон. 26 Того часу вимовив Йозей такий проклін: Будь проклят перед Господом чоловік той, що зважився б сей город Ерихон відбудувати! Роскопуючи грунт на основини його, перворідня сховає, а на послідньому з дітей нехай построїть ворота його. 27 Господь же був з Йозейом і слава його носилась по всій країні.