1 І рече Господь Йозейові: Не лякайсь і не вдавайсь у тугу. Бери ввесь люд спосібний до війни з собою, та й іди проти Гаю. Подам тобі на поталу царя Гайського, нарід його, город його й землю його. 2 І зроби з Гаєм і з царем його, як учинив єси з Ерихоном і з царем його; однакже, скільки знайдете лупу там і скотини, заберете собі. Заляжете ж засадом на місто його ззаду. 3 І встав Ісус з усім збройним людом, щоб ійти проти Гая. Ісус вибрав трийцять тисяч хоробрих людей, та й вислав їх уночі. 4 І наказав їм: Слухайте! Мусите залягти на місто, і то позадь міста, з заходу сонця, та не надто далеко від города і бувайте всі напоготові. 5 Я ж і всі люде, що зо мною, рушимо проти міста, і як вийдуть вони проти нас уперше, щоб на нас бити, ми будемо втікати перед ними, 6 І гнати муть нас поти, покіль відріжемо їх від міста; бо міркувати муть: Біжать утеком від нас, як і вперед. 7 А як ми будемо втікати, то ви встанете тоді з залягу та й опануєте город: Господь, Бог ваш, подасть вам його в руки. 8 Як же город опануєте, тоді запалите його огнем. По слову Господньому чинити мете. Гледіть, се я вам приказаз! 9 Оце ж вислав їх Йозей, і залягли вони в засідку, вибравши місце між Бетельом і Гаєм, на захід сонця від Гаю. А Ісус ночував ту ніч між збройним людом. 10 Назавтра вранці перегледів Йозей військовий люд, і тоді рушив із старшиною Ізрайлевою поперед війська на місто Гай. 11 І йшов увесь військовий люд, що був з ним, і наближились вони до города, та й отаборились на північньому боці міста, так що між ними і містом була долина. 12 Тоді взяв він до пяти тисяч чоловіка та й посадив засідком між Бетельом та Гаєм на західньому боці міста позадь нього. 13 І як отаборилось військо на півночі від города, а його задні люде стояли на захід сонця від города, зостававсь Йозей вночі насеред долини. 14 Як довідався ж про се Гайський царь, заметушились городяне і рушили рано, щоб ударити на Ізраїля, сам царь і все військо його, на призначене місце, на схід сонця від степу. Та не знав про те, що на заході від города залягли на нього засідком. 15 Ісус же і всі Ізрайлитяне допустили на себе вдарити та й кинулись утеком ид степу. 16 Тоді наказано всім людям, що були в городі, уганяти за ними; уганяючи ж за ними, віддалялись вони все дальше та дальше від міста. 17 І не зосталось нікого в Гаї і в Бетелі позаду, щоб не метнувся за Ізраїлем; і покинули вони місто з відчиненими ворітьми позад себе і вганяли за Ізраїлем. 18 І промовив тоді Господь до Йозея: Простягни списа, що в руці в тебе, проти Гаю, бо подам його тобі в руки. І простяг Йозей списа, що був у руці в нього, проти міста. 19 Люде ж ті, що лежали в засіді, схопились, як простяг він руку, і ввійшли в город та й опанували його, і зараз підпалили місто огнем. 20 Озирнуться тоді Гаяне, коли ж дим над містом устає до неба; тоді втеряли вже снагу сюди чи туди втікати, бо й ті, що втікали, обернулись проти них. 21 Бо ж Йозей і всі Ізрайлитяне, побачивши, що місто позадь їх опановано та димова хмара встає понад городом, обернулись назад і побивали Гайських горожан. 22 А ті, що взяли і запалили місто, вийшли з міста на стрічу своїм, а они опинились тепер серед Ізрайлитян, так що сі били на них і по цім і по тім боці; і бито їх поти, покіль не зісталось із них нікого, щоб утекти чи рятуватись. 23 Царя ж Гайського взято живцем і приведено перед Йозея. 24 Як же вигубили Ізрайлитяне всіх осадників Гайських в чистому полі, в степу, де їх наздоганяно, і як вони попадали від меча всі до останнього, то вернулись усі Ізрайлитяне у Гай, та й повигублювали всіх осадників його. 25 А було всіх тих, що полягли того дня, і чоловіків і жінок, дванайцять тисяч осадників Гайських. 26 Йозуа же не спускав руки своєї, що держав у ній списа, докіль не передав прокляттю всіх осадників Гайських. 27 Тільки скотину та здобутий в місті луп позабирали Ізрайлитяне собі по наказу Господньому, що дав Господь Йозейові. 28 Йозей ж пустив Гай на пожежу і зробив з нього могилу на вічні часи, пустку по сей день. 29 А царя Гайського повісив на шибениці до вечора. Як же сонце зайшло, повелів Йозей зняти його трупа з шибениці і кинуто його у воріт міста та й насипано над ним високу камяну могилу, що стоїть там і по сей день. 30 Тоді ж таки спорудив Йозуа жертівника Господеві, Богу Ізрайлевому, на Гебал горі, 31 Як заповідав раб Господень Мойсей Ізрайлитянам, як стоїть написане в книзї закону Мойсейового, жертівник з нетесаних каменів, що необроблювано їх залізним знаряддєм, і принесли вони на ньому всепаленнє Господеві і зложили жертви мирні. 32 І написав він там на каменнях відпис Мойсейового закону, що написав сей синам Ізрайлевим. 33 І поставали всі Ізрайлитяне, громадські мужі і князї і судді по цім і по тім боці скрині свідчення навпроти священників Левійських, що носили скриню закону Господнього, так приходні, як і горожане, одна половина їх навпроти Гарисим гори, а друга половина навпроти Гебал гори, як се приказав було раб Господень Мойсей перше, на те, щоб благословляти людей Ізраїля. 34 І потім прочитав він усі слова закону, і благословення і прокляття, так, як воно написано в книзї закону. 35 Не було нічого з усього того, що заповідав Мойсей усій громаді Ізраїльській, чого не прочитав би Йозей перед усією громадою Ізраїля, перед жіноцтвом, і перед малечою і перед чужницями, що перебували з ними.