1 Як же дочувсь Адониседек, царь Ерусалимський, що Йозуа опанував Гай і кинув на його проклін та що він так учинив із Гаєм і царем його, як учинив з Ерихоном та царем його, а відтак що осадники Габатона вчинили примирря з Ізраїльом і зостались між ними живі, 2 Тоді налякався він вельми, бо Габатон був город великий, як звичайно місто царське, а й більше ніж Гай, і всі городяне його були хоробрі. 3 То ж послав Адониседек, царь Ерусалимський, до Гогама, царя Гебронського, і до Фирама, царя Ярмутського, і до Яфія, царя Лахиського, і до Дебира, царя Еглонського, і повелів їм сказати: 4 Прибувайте до мене та підпоможіте мене, щоб нам побити Габаоніїв, бо вони вчинили примирря з Йозейом й Ізрайлитянами. 5 Тоді скупились докупи пять царів Аморійських: царь Ерусалимський, царь Гебронський, царь Ярмутський, царь Лахиський, царь Еглонський, з усім їх військом, і прибули вони і всі потуги їх, та й облягли Габаон та й почали бити на його. 6 І послали осадники Габаонські посли до Йозуя в табір у Галгал і повеліли сказати йому: Не покидай рабів твоїх у лихій годині. Прибувай до нас хутко на підмогу, та й рятуй нас: бо всі царі Аморійські, що живуть по горах, поскуплювались проти нас. 7 От і двинув Йозуа із Галгала з усією боєвою потугою своєю і з усіма хоробрими. 8 І рече тоді Господь Йозейові: Не лякайсь їх: бо я подам їх тобі на поталу; не встоїть ніхто з них перед тобою. 9 І Йозуа наступив на них несподівано, йшов бо з Галгала всю ніч. 10 І привів Господь їх у безлад перед Ізрайлитянами, і сі побили їх великим побоєм під Габаоном, і вганяли за ними по дорозї, що йде в гору до Беторона, і побивали їх в утеках аж до Азека й Македа. 11 Як же вони втекали перед Ізраїльом та спускались від Беторона, тоді Господь спустив на них з небес страшенний град мов каміннє аж до Азека, і повбивав їх; більш було тих, що згинуло від камяного гряду, ніж тих, що мечем повбивали Ізрайлитяне. 12 Тоді покликнув Йозуа до Господа, як подав Господь Аморіїв на поталу Ізраїлеві, і промовив перед Ізраїлем: Сонце, стій над Габаоном; місяцю, над Аялоном! 13 І зупинилось тоді сонце, і не йшов по небу місяць, докіль Божий люд помстився над своїми ворогами! Чи ж не стоїть се написане в книзї Праведнього: Зупинилось сонце посеред неба і не квапилось воно сідати мало не цілий день! 14 І не було такого дня, як оний, ні перше, ні навпослі, щоб Господь слухав чийого б ні було голосу: сам бо Господь воював за Ізраїля. 15 І вернувсь Йозей і ввесь Ізраїль із ним до табору в Галгал. 16 Пять же царів тих повтікали та й поховались у печері під Македою. 17 І сказано Йозейові: Пять царів седять сховавшись у печері під Македою. 18 І повелів Йозей: Котіте величезні камені до челюстей печери та поставте скілька чоловіка коло неї стерегти їх. 19 Самі ж не гайтесь, а вганяйте за вашими ворогами і побивайте їх задніх людей; не давайте їм увійти в їх міста, бо Господь, Бог наш, подав їх вам у руки ваші. 20 Як же докінчав Йозуа та сини Ізраїлеві побивати їх страшенним боєм, так що вони мало не всі вигинули, а хто зоставсь від них, ті повтекали в утверджені міста, 21 Тоді ввесь люд вернувсь веселий до табору до Ісуса під Македою, і ніхто вже не важивсь бовкнути против Ізраїля. 22 Звелів тоді Йозуа: Відчиніте челюсті в печері та виведіть тих пять царів з печери. 23 І вчинили так, і привели до нього тих пятьох царів із печери: царя Ерусалимського, царя Гебронського, царя Ярмутського, царя Лахиського і царя Еглонського. 24 Як же приведено тих царів до Йозея, поскликав Йозей усіх мужів громадських Ізраїля, і сказав старшині військового люду, що ходили з ним у поход: Приступіте й постаньте ногами вашими на гамалики (шиї) сим царям. І приступили вони, та й постали ногами своїми на гамалики їм. 25 І рече до них Йозуа: Не лякайтесь і не бійтеся, бувайте кріпкі й мужні, бо так чинити ме Господь з усіма ворогами вашими, що з ними воювати мете. 26 І звелів потім Йозуа повбивати їх і повішати на пятьох шибеницях; і висіли вони на шибеницях аж до вечора. 27 А як сідало сонце, повелів Ісус поздіймати їх із шибениць; і поздіймано їх і повкидано тоді в печеру, де вони поховались були, і поприкочувано великі камені до челюсти печери, де вони лежать і по сей день. 28 А город Македу опанував Йозуа того ж дня, завоював в крівавому бою і положив на його царя прокляттє і на місто і на всіх, що були в городі, не давши оціліти нікому; а з царем Македським поступив так само, як із царем Ерихонським. 29 Тоді двинув Йозуа від Македи з усім Ізраїлем на Либну і воював з Либенськими осадниками. 30 І подав Господь се місто з його царем на поталу Ізраїлеві, і звоювали вони його в крівавому бою, та й побили всіх людей не давши утекти нікому, а з царем його росправились вони так, як росправились із царем Ерихонським. 31 Тоді двинув Ісус і ввесь Ізраїль із ним від Либни, на Лахис, обліг його та й почав на нього бити. 32 І подав Господь Лахис на поталу Ізраїлеві, і опанували вони його на другий день, і звоювали його в крівавому бою, і побили всіх людей, що там були, так само як учинили з Лахисом. 33 Тоді прийшов Горам, царь Газерський, на підмогу Лахисові; та Йозуа побив і його й військо його, так що не втік із них ніхто. 34 Тоді двинув Йозуа з усім Ізраїлем від Лахиса на Еглон, і облягли вони його та й почали бити на нього. 35 І опанували його того ж дня, та й звоювали його, і на все живуче, що було там, кинув він того дня проклін так само, як росправивсь із Лахисом. 36 Тоді пійшов Йозей з усім Ізраїлем від Еглона на Геброн, та й роспочав бити на нього, 37 І зайняли вони його, та й звоювали мечем, і вбили царя його, і побили всіх осадників навкруги по їх займищах, так що ніхто не втік, як се росправився він із Еглоном. І роспростер на його він і на всіх людей, що там були, проклін. 38 Звідсі повернувсь Йозуа з усім Ізраїлем проти Дебира, та й почав бити на нього. 39 І підгорнув його під свою силу вкупі з його царем і займищами навкруги, і побив їх і кинув проклін на всіх людей, так що не втік ніхто; як росправивсь із Геброном, так само росправивсь і з Дебиром, і з царем його, як він росправивсь з Либною й царем її. 40 Сим робом звоював Йозей всю землю нагірню і полуденню й поділля й підгірря, і всі їх царі; так що ніхто не втік, і на все живе розтягнув проклін, як повелів Господь, Бог Ізраїльський; 41 І звоював Ісус всіх, що жили від Кадес-Барне до Гази і всю Гозен землю до Габаону. 42 І опанував Йозуа всіх царів їх одним походом, бо Господь, Бог Ізрайлів, воював за Ізраїля. 43 А відтак вернувсь Ісус з усім Ізраїлем до табору в Галгал.