8
Як настав сьомий місяць, і сини Ізраїлеві жили по містах своїх, тоді зібрався ввесь народ, як один чоловік, на майдані, що перед Водяними ворітьми, і сказали письменникові Ездрі, щоб він приніс книгу закону Мойсейового, що його заповістив Господь Ізрайлеві. І приніс священник Ездра закон перед збір чоловіків і жінок і всіх, котрі могли втямити, першого дня сьомого місяця; І читав з його на майдані, що перед Водяними воротьми, як почало свитати, до пів дня, перед чоловіками і жінками й усіма, що могли втямити; і уха всього народу були обернуті до книги закону. Письменник Ездра стояв на деревяному високому помості, що його задля сього зробили, а коло його, праворуч його, стояли Маттатія і Шема, і Анаїя й Урія, й Хелкія і Маасея; а ліворуч від його Федаїя і Мисаїл, і Малхія й Хашум, і Хашбаддана, й Захарія й Мешуллам. І розгорнув Ездра книгу перед очима всього народу, бо він стояв вище за ввесь народ. І як він розгорнув її, встав увесь народ. І возхвалив Ездра Господа Бога великого. І ввесь народ відповідав: амінь, амінь, здіймаючи в гору руки свої, і кланялись і падали ниць до землі перед Господом. Ісус, Банаїя, Шеревія, Ямин, Аккув, Шавтай, Годія, Маасея, Клита, Азарія, Йозавад, Ханан, Фелаїя й левіти толкували народові закон, тим часом як народ стояв на свойму місці. І читали з книги, з закону Божого, виразно і втямливо, а народ розумів прочитане. Тоді Неємія (се він Тиршата), і письменник Ездра, священник, і левіти, що вчили народ, промовили до всього народу: Се день святий Господеві, Богові нашому; не смуткуйте й не плачте! (бо ввесь народ плакав, слухаючи слова закону). 10 І сказав їм: Ійдіть, їжте сите й пийте солодке, та посилайте частки й тим, в кого нічого ненаготовлено, бо день сей святий Господеві нашому. І не журіться, бо радощі перед Господом се піддержка ваша. 11 І левіти втихомирювали ввесь народ, промовляючи: Вгамуйтесь, бо сей день святий, не сумуйте. 12 І пійшов ввесь народ їсти й пити, і посилати частини, й святкувати з великими радощами, бо втямили слова, які їм сказали. 13 Другого дня зібрались старшини в поколіннях від усього народу, священники й левіти до письменника Ездри, щоб розвязував їм слова закону. 14 І знайшли написано в законі, що дав Господь через Мойсея, що сини Ізрайлеві сьомого місяця, в святки, повинні перебувати в кучках. 15 Задля того й оповіщали й викликали по всіх містах своїх і в Ерусалимі, кажучи: Йдіть на гори й зносіть гільки маслини садової й гілля маслини дикої, й вітки міртові й гільки пальмові, й гілля дерев широколистих, щоб поробити кучки, як написано. 16 І пійшов народ, і поприносили й поробили собі кучки, кожний на своїй крівлі, й на своїх дворах, і в сінях дому Божого, й на майдані коло воріт Водяних, і на майдані коло воріт Ефраїмових. 17 Уся громада тих, що повертались з полону, поробила кучки й перебувала в кучках. Від часу Ісуса, сина Навинового, до сього дня не робили так сини Ізрайлеві. Радість була вельми велика. 18 І читали з книги закону Божого щодня, від першого дня до останнього дня. І справляли святки сім день, а восьмого дня святі збори (відданнє празника), по постанові.