1 Проводиреві хора, Ідутунові, псальма Давидова. Сказав я: Буду пильнувати дороги моєї, щоб не согрішити язиком моїм, забезпечу уста мої, як довго беззаконник передо мною. 2 Я онімів в мовчанню; я мовчав про добро, і біль мій заворушився. 3 Серце в мені загорілось, від думок моїх огонь займився; я сказав язиком моїм: 4 Вияви, Господи, конець мій і міру днів моїх, яка вона, щоб я знав, як довге життє мені. 5 Бач, долонею відміряв єси дні мої, і вік мій, як ніщо, перед тобою; марна постать всякий чоловік, що стоїть на землі. 6 Як тінь, ходить чоловік; даремне він побивається; він громадить та й не знає, хто збирати буде. 7 І чого ж я тепер дожидаю, Господи? Моя надія на тебе! 8 Спаси мене від всіх переступів моїх, не віддай мене на глум лихим людям. 9 Онімів я, не отвираю уст моїх, бо ти се вчинив єси. 10 Одверни від мене твою кару! Я пропадаю від замахів руки твоєї. 11 Коли ти караєш чоловіка за несправедливість, то як павутину розриваєш те, чого йому бажається; оттак, як подих той, всі люде. 12 Почуй молитву мою, Господи, і вислухай прошеннє моє; не мовчи на мої сльози! Бо я прохожий перед тобою і чужинець, як всі батьки мої. 13 Дай полекшу, нехай прийду до сили; перше нім зійду з того світа, і більше не буду!