1 Проводиреві хора. В науку синам Корея, псальма Давидова. Як жагне ланя води з потока, так багне душа моя до тебе, Боже! 2 Душа моя жадає Бога, живого Бога; коли ж прийду і явлюся перед лицем Божим? 3 Сльози мої в день і в ночі хлібом мені стали; цілий бо день говорять до мене: Де Бог твій? 4 Про се згадуючи, виллю передо мною серце моє, як ійшов я серед громади, простував з ними до Божого дому з піснями радості і хвали — торжествуюча громада. 5 Чому хиляєшся, душе моя, і затревожилась в мене? Вповай на Бога! Бо я буду ще прославляти його за спасеннє лиця його. 6 Боже мій, душа моя хиляється в мене; тому спогадав я тебе із землі Йорданської і Гермонської, з гори Мізгар. 7 Глибінь кличе до глибині при шумі поводі твоєї; всі филі твої і пруди твої ринули понад мене. 8 В день явить Господь милість свою, а в ночі буде пісня його від мене, молитва до Бога життя мого. 9 Скажу до Бога, скелі моєї: Чому забув єси мене? Чому ходжу сумуючи задля ворожої тісноти? 10 Наче кості мої торощать, коли вороги мої ругаються з мене, кажучи цілий день до мене: Де ж твій Бог? 11 Чого хилишся душе моя, і чого тревожишся в мені? Вповай на Бога! Буду бо ще прославляти його, спасеннє лиця мого й Бога мого.