1 Проводиреві хора: Давидова псальма, пісня. Нехай встане Бог! Щоб розсипались вороги його, і розбіглись перед ним ненавидники його! 2 Як дим щезає, нехай вони так щезнуть; як віск топиться від огню, нехай так погибнуть грішники від лиця Божого. 3 А праведники нехай звеселяться, нехай возрадуються перед лицем Божим, і торжествують в радості. 4 Співайте Богу, величайте імя його! Зробіть дорогу тому, хто проходить крізь пустині — Господь імя його — і радуйтесь перед ним! 5 Батько сиротам і суддя вдовам Бог у святому домі своїм. 6 Одиноким дає Бог жити вкупі в одній домівці, закованих виводить на волю до щастя; ворохобникам же дає місце в пустині. 7 Боже! Як ійшов ти поперед твого народу, як переходив пустиню, 8 Тремтіла земля — і небеса клянули перед Богом — сам Синай перед Богом, Богом Ізраїля. 9 Дав линути животворному дощеві, о Боже; ти кріпив насліддє твоє, коли воно томилось. 10 Племя твоє осіло там; в доброті твоїй, Боже, приготовляв ти для бідного. 11 Господь прорік слово, і було вістовниць велика сила. 12 Царі з військами втікали, вони втікали, а хто обняв домівку, паював здобич. 13 Коли ви й впокоїтесь по вівчарнях, то маєте бути, як крила голубки, сріблом покриті, котрих пірє золотом сяє. 14 Як Всемогущий розсипав царів на землі, побіліла, як сніг, на Цальмоні. 15 Гора Базанська, гора Божа, щоглами багата гора Базанська. 16 Чого ви, гори-бескиди, споглядаєте завидно на гору, котру взяв Бог на домівку для себе? Господь жити ме там по віки. 17 Колесниця Божа двічі десять тисяч, тисячі і знов тисячі; Господь між ними — Господь живущий у святині Синая. 18 Вийшов єси на гору, ти забрав в неволю бранців; приняв дари для людей, і навіть для противних твоїй волі, щоб Господь Бог мав оселю. 19 Благословен Господь! День в день щедрить нам Бог нашого спасення. 20 Бог наш, Бог спасення, і в руках Господа Бога збавленнє від смерті. 21 Річ певня, що Бог розтрощить голову ворога свого, косматий лоб того, хто закостенів в гріхах своїх. 22 Господь сказав: Приверну їх із Базан-гори, приверну з безодні моря, 23 Щоб ти полоскав ноги твої в крові, а для язиків собак твоїх була з ворогів частина їх. 24 І бачили вони твій похід, Боже, похід мого Бога, мого царя, у святиню. 25 Поперед ійшли люде, що співали; за ними ті; що на струнах вигравали, кругом їх дівчата тимпанами брязчали. 26 На зборах прославляйте Бога, Господа, ви потомки Ізраїля! 27 Ось вони, Бенямин, наймолодший, їх владика; князї Юдині, їх полки, князї Завулонові, князї Нефталимові. 28 Звелів наперед Бог силу твою. Укріпи, Боже, те, що дав єси нам! 29 Ради храму твого в Єрусалимі царі принесуть дари тобі. 30 Вгамуй зьвіра-дикуна, стадо бугаїв з ялівками народів: кожний з них підбиває людей брилою срібла. Розсип народи, що війни бажають! 31 Прийдуть можні з Египту; Етиопія скоро простягне руки свої до Бога. 32 Царства земні! Співайте Богу, прославляйте Господа, 33 Котрий сидить на небесах, небесах одвічних; ось він гремить голосом своїм, голосом сильним. 34 Воздайте славу Богові! Величиє його над Ізраїлем і потуга його над хмарами. 35 Дивен Бог в святині своїй, Бог Ізраїля; він дає народові силу й потугу. Благословен Бог!