129
Посходня пісня. Часто неволили мене від молодостї моєї, — нехай скаже Ізраїль —
Часто неволили мене від молодостї моєї, все ж таки не подужали мене.
На хребтї в мене орали плугатарі, побороздили довгі скиби свої.
Господь справедливий; він порозрізував посторонки беззаконних.
Нехай осоромляться і відступлять всї ненавидячі Сиона!
Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, нїж вирвуть її,
Котрою жнець не наповнить жменї своєї, нї вязальниця лона свого;
А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнїм.