129
1 Посходня пісня. Часто неволили мене від молодості моєї, — нехай скаже Ізраїль — 2 Часто неволили мене від молодості моєї, все ж таки не подужали мене. 3 На хребті в мене орали плугатарі, побороздили довгі скиби свої. 4 Господь справедливий; він порозрізував посторонки беззаконних. 5 Нехай осоромляться і відступлять всі ненавидячі Сиона! 6 Нехай будуть, як трава на криші, що скорше сохне, ніж вирвуть її, 7 Котрою жнець не наповнить жмені своєї, ні вязальниця лона свого; 8 А прохожі не скажуть: Помагай Бог вам! Благословимо вас імям Господнім.