1 В Ноеми був родич з чоловікового роду, на ймення Бооз, чоловік дуже заможний, з Елимелехового роду. 2 І сказала Рут, Моабитянка, до Ноеми: Пусти мене на поле збирати колоски слідком за тим, в кого запобіжу ласки. Вона сказала їй: То й іди, моя доню. 3 Вона пішла, і прийшовши збирала на полі колоски позад женців. І трапилось так, що та частка поля належала до Бооза, що був з Елимелехового роду. 4 Коли це Бооз приходить з Вефлеєма і промовив до женців: Господь при вас! Вони одказали йому: Благослови й тебе Господь! 5 І сказав Бооз до наймита, що доглядав женців: чия це молодиця? 6 Наймит, що доглядав коло женців, відповів кажучи: Ся молодиця Моабитянка, що прийшла з Ноемою з Моабського краю; 7 І сказала вона: Будь ласкав, дозволь мені визбирувати колоссє позаду женців! Прийшла вона, та й остає тут від самого ранку й досі; в дома і не була. 8 І промовив Бооз до Рути: Слухай, небого! Не ходи збирати на инче поле і не переходь звідсіль; будь тутечки з моїми дівчатами. 9 Дивись, де вони жнуть на постаті, та й ходи за ними. Я дав приказ хлопцям моїм не чіпати тебе. Як тобі схочеться пити, то йди до посуду та й пий, те, що черпають мої хлопці. 10 Вона впала ниць і поклонилась до землі, і промовила до його: Чим я запобігла ласку в очах твоїх, що ти приймаєш мене, хоч я й чужоземка? 11 Бооз одповів сказавши їй: Мені розказано про все, що ти зробила задля своєї свекрухи після смерті твого чоловіка, покинувши батька твого і матір твою, і отчину твою та прийшла до народа, котрого ти не знала ні позавчора ні вчора. 12 Бог прийми це твоє діло! І нехай тобі буде повна нагорода від Господа, Бога Ізрайлевого, до котрого ти прийшла, щоб під його крилами захистити себе! 13 Вона сказала: Дозволь мені запобігати ласки в твоїх очах, мій добродію! Ти бо мене звеселив і промовив по серци твоєї рабині, коли я невартна ні однієї зпоміж твоїх служениць. 14 І сказав їй Бооз, як був час обідати: Ходи сюди і їж хліб, і вмочай свій шматок в оцет. І сіла вона коло женців, і він подав їй праженого хліба; і вона їла, і наїлась до сита, ще й зісталось. 15 І встала вона, щоб збирати, а Бооз дав приказ своїм наймитам, сказавши: нехай вона збирає колосся і поміж снопами, і не зʼобижайте її. 16 Та й самі колосся із снопів покидайте, нехай вона збирає на харч, і не сваріть на неї. 17 Так збирала вона на полі до вечора, і змолотила зібране, і вийшла трохи не ефа ячменю. 18 Забравши це, вона пішла до міста, і свекруха її побачила, що вона назбирала. Надтож вийняла вона і дала їй ще й те, що в неї зісталось, як вона до сита наїлась. 19 І сказала їй свекруха: Де ти збирала сьогодня, і де була на роботі? Будь благословен той, хто прийняв тебе! Рут сказала своїй свекрусі, в кого вона працювала, кажучи: Той чоловік, у котрого я сьогодня працювала, на ймення Бооз. 20 І сказала Ноема своїй невістці: Будь він благословен Господом за те, що не позбавив своєї ласки ні живих, ні померших! І сказала їй Ноема: Цей чоловік не чужий для нас; він з нашої рідні. 21 Рут Моабитянка сказала: Він навіть сказав мені: Зіставайся з моїми слугами, доки в їх не скіньчяться жнива. 22 І сказала Ноема своїй невістці Руті: Це ліпше, моя доню, що ти ходити меш з його наймичками; ніхто не скаже тобі нічого прикрого на другому полі. 23 Так вона була все з Боозовими наймичками, щоб збирати колосся, доки й не минули жнива ячмінні і жнива пшеничні, і пішла до своєї свекрухи.