1 Знов підвів я очі мої і дивлюсь, аж се — чотирі колесниці виходять із провалу між двома горами; гори ж були мідяні. 2 У первій колесниці були коні червоні, у другій вороні, 3 У трейтій колесниці коні білі, а в четвертій коні теркаті, дужі. 4 Я озвався й спитав ув ангела, що розмовляв ізо мною, й сказав: Проти чого воно, добродію? 5 І відповів ангел і сказав мені: Се чотирі вітри небесні виходять стояти перед Владикою всієї землі. 6 Отті вороні коні йдуть у землі на північ, а білі йдуть позад них; теркаті ж ійдуть у землі полуденні. 7 А дужі вийшли й намагались ійти, щоб перебігти землю; і повелів він: Ійдіть, пробігайте землю! І пробігли землю. 8 Тоді покликав мене й так промовив до мене: Дивись! ті, що вирушили в півночні землі, заспокоїли гнів духа мого на землі півночній. 9 І надійшло слово Господнє до мене: 10 Возьми з дарів у тих, що прибули з неволі, у Хелдая, Товії й Едая, та й іди того ж дня в господу Иосії Софоніенка, що прийшов із Вавилону; 11 Там возьми срібла й золота та й пороби вінці й вложи на голову Ісусові Йоседекенкові, первосвященникові, 12 І скажи йому: Так говорить Господь Саваот: Ось, муж — імя йому Пагонець, він виросте з свого кореня й збудує храм Господеві. 13 Так, він збудує дім Господень і увінчається славою, й засяде й володіти ме на престолі свойму; буде ж він і священником на престолі свойму, й буде рада мира між сим і другим (престолом). 14 Вінці ж будуть на спомин про Хелема, Товія, Едая й Хена Софонієнка в дому Господньому. 15 І ті, що далеко живуть, приходити муть, помагати при будові храму Господнього, й взнаєте, що мене послав Господь сил небесних до вас; і станеться те, коли щиро слухати мете голосу Господа, Бога вашого.