13
Гімн любові
Якби я розмовляв людськими та ангельськими мовами, але не мав би любові, то був би як мідний гонг, що відлунює, або кимвал, що бряжчить. І якби я мав дар пророцтва та розумів усі таємниці й знання, і якби мав таку віру, що міг би гори пересувати, але не мав би любові, – то я ніщо. І якби я роздав усе своє майно й віддав власне тіло на спалення, але не мав би любові, то не матиму жодної користі.
Любов терпляча, любов лагідна, вона не заздрить, не вихваляється, не зазнається. Не поводиться непристойно, не шукає власної вигоди, не гнівається, не задумує лихого. Не радіє з неправди, а радіє істині. Завжди захищає, завжди вірить, завжди сподівається, завжди все перетерпить.
Любов ніколи не згасає. Хоча пророцтва закінчаться, мови припиняться, а пізнання зникне. Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково, 10 але коли прийде те, що досконале, то часткове припиниться. 11 Коли я був дитиною, то говорив як дитина, розумів як дитина й думав як дитина. А коли я став чоловіком, то позбувся того, що дитяче.
12 Адже зараз ми бачимо, наче в дзеркалі* 13:12 У часи Павла ця аналогія була дуже зрозумілою для коринфян, адже саме в Коринфі вироблялися найкращі дзеркала з відполірованої бронзи. Звісно, вони не передавали чіткого зображення., нечітко, тоді ж побачимо віч-на-віч. Зараз розумію частково, а тоді пізнаю повністю, як і я був пізнаний повністю.
13 Нині ж залишаються ці три: віра, надія та любов. Але найбільшою з них є любов.

*13:12 13:12 У часи Павла ця аналогія була дуже зрозумілою для коринфян, адже саме в Коринфі вироблялися найкращі дзеркала з відполірованої бронзи. Звісно, вони не передавали чіткого зображення.