1 Чи не починаємо ми знову самих себе рекомендувати? Чи нам потрібні, як деяким, рекомендаційні листи для вас чи від вас? 2 Ви і є нашим листом, написаним у наших серцях, який знають і читають усі люди. 3 Ви показуєте, що ви – лист Христа, результат нашого служіння, написаний не чорнилом, а Духом живого Бога, не на кам’яних таблицях, а на таблицях людських сердець.

4 Цю впевненість ми маємо завдяки Христу перед Богом. 5 Не тому, що ми самі здатні й це наша заслуга. Навпаки, наша здібність – від Бога, 6 Який зробив нас здібними бути служителями Нового Завіту – не букви, а Духа. Адже буква вбиває, а Дух оживляє.

7 Але якщо служіння смерті, викарбуване буквами на камені, було прославлене так, що сини Ізраїля не могли дивитися на обличчя Мойсея через славу його обличчя, яка минала, 8 то чи не буде служіння Духа славнішим?! 9 Якщо в служінні осуду є слава, то служіння праведності набагато перевершує його в славі. 10 Адже те, що було прославлене, насправді прославленим не було у порівнянні зі славою, яка його перевершує. 11 І якщо те, що минає, мало славу, то набагато більшу славу має те, що не минає.

12 Тому, маючи таку надію, ми діємо з великою сміливістю, 13 а не як Мойсей, який ставив собі покривало на лице, щоб сини Ізраїля не дивилися на кінець того, що минає. 14 Проте їхній розум був притуплений*Або: закам’янілий., бо й досі під час читання Старого Завіту це покривало залишається незнятим, адже воно може бути знятим лише в Христі. 15 І донині, кожного разу, як зачитується Мойсей, на їхньому серці лежить покривало. 16 Однак коли людина повертається до Господа, покривало знімається. 17 Господь – це Дух, а де Дух Господа, там свобода. 18 І всі ми з непокритим лицем, відображаючи Божу славу, немов у дзеркалі, змінюємося згідно з Його образом, із слави в славу як від Господа, Духа.