Послання до Галатів
1
Привітання
Павло, апостол, покликаний не людьми і не людиною, а Ісусом Христом і Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих, разом з усіма братами.
 
Церквам Галатії.
 
Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа, Який, віддавши Самого Себе за наші гріхи, визволив нас від нинішнього злого віку згідно з волею Бога й Отця нашого, Якому слава навіки-віків! Амінь.
 
Немає іншої Доброї Звістки
Я здивований, що ви так швидко відвертаєтеся від Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, заради іншої «доброї звістки». Насправді іншої немає, але існують деякі люди, які бентежать вас і намагаються змінити Добру Звістку Христа. Але навіть якщо хтось із нас або ангел із неба буде проповідувати вам добру звістку, відмінну від тієї, яку ми вам проповідували, то нехай буде проклятий! Ми говорили вже раніше, і я ще раз повторюю: якщо хтось проповідує вам іншу добру звістку, а не ту, що ви прийняли, то нехай буде проклятий! 10 Чиє схвалення я намагаюся завоювати: людей чи Бога? Хіба я намагаюся догодити людям? Якби я намагався догодити людям, я б не був рабом Христа.
Павло покликаний Богом
11 Я хочу, щоб ви, брати, знали, що Добра Звістка, яку я проповідував, не від людей. 12 Бо я отримав і вивчив її не від якоїсь людини, але через одкровення Ісуса Христа. 13 Ви чули про мій попередній спосіб життя в юдействі, як я завзято переслідував Церкву Божу й намагався її зруйнувати. 14 В юдействі я перевершив багатьох моїх однолітків зі свого народу і був надзвичайно ревним до звичаїв моїх предків. 15 Але коли Бог, Який обрав мене ще до мого народження,*Див. Єр. 1:5. покликав мене через Свою благодать, уподобав 16 відкрити мені Свого Сина, щоб я проповідував Його Добру Звістку серед язичників, тоді я не пішов відразу радитися з кимось із людей, 17 не ходив також і до Єрусалима, до тих, що були апостолами до мене, але пішов в Аравію і знову повернувся в Дамаск.
18 Потім, через три роки, я вирушив до Єрусалима, щоб познайомитися з КифоюКифа – Петро. Див. Ів. 1:42., і пробув із ним п’ятнадцять днів. 19 Інших же апостолів я не бачив, окрім Якова, брата Господнього. 20 Я пишу вам і запевняю перед Богом, що не обманюю.
21 Після того я пішов до земель Сирії та Килікії. 22 Церкви Юдеї, що в Христі, мене особисто не знали. 23 Вони лише чули, що той, хто раніше їх переслідував, зараз проповідує віру, яку колись намагався знищити, 24 і прославляли Бога за мене.

*1:15 Див. Єр. 1:5.

1:18 Кифа – Петро. Див. Ів. 1:42.