4
Суботній спокій для народу Божого
1 Тому, оскільки обітниця ввійти до Його спокою все ще існує, будьмо обережні, щоб ніхто з вас не спізнився. 2 Бо нам також, як і їм, була сповіщена Добра Звістка, але почуте слово не мало для них жодної користі, бо вони не поєднали його з вірою. 3 Однак ми, що повірили, входимо в цей спокій, як сказав Бог:
«Тому присягнув Я у гніві Моєму:
не увійдуть вони до Мого спокою!»,*Див. Пс. 94:7-8.
хоча Його діла були закінчені від створення світу. 4 Бо десь Він говорив про сьомий день так: «Сьомого дня Бог відпочив від усіх Своїх діл».†Див. Бут. 2:2. 5 І знову тут: «Не увійдуть вони до Мого спокою!»
6 Оскільки ж декотрі ще мають увійти в цей спокій, а ті, кому раніше проголошувалася Добра Звістка, не увійшли через свою непокору, 7 Бог знову визначає певний день, «сьогодні», після довгого часу проголосивши це через Давида, як було сказано:
«Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,
не зачерствійте серцями вашими».‡Див. Пс. 94:7-8.
8 Бо якби Ісус Навин дав їм спокій, Бог не говорив би пізніше про інший день. 9 Отже, для народу Божого залишається суботній спокій. 10 Бо хто входить до Його спокою, відпочиває від своїх діл так само, як Бог – від Своїх. 11 Тому докладімо всіх зусиль, щоб увійти в цей спокій, щоб ніхто не загинув, наслідуючи той самий приклад непокори.
12 Бо Слово Боже живе й дієве, воно гостріше за будь-який обосічний меч, проникає настільки глибоко, що сягає до розділення душі й духу, суглобу й кісткового мозоку, воно судить думки та наміри серця. 13 Ніщо у всьому творінні не приховане від Нього. Усе розкрите та відоме перед Його очима. Йому ми дамо звіт.
Ісус – Первосвященник
14 Тож, маючи великого Первосвященника, Який пройшов небеса, – Ісуса, Сина Божого, тримаймося твердо віри, яку сповідуємо. 15 Бо ми не маємо такого первосвященника, який не міг би співчувати нашим слабкостям, а Такого, Який у всьому, як і ми, був випробуваний, але не згрішив. 16 Тому наближаймося з упевненістю до престолу благодаті, щоб отримати милосердя та знайти благодать, яка допоможе в час потреби.