1 Віра – це впевненість у тому, на що ми сподіваємось, і переконливий доказ того, чого ми не бачимо. 2 Саме такою вірою жили прабатьки й за це отримали схвалення.

3 Вірою ми розуміємо, що віки були створені словом Божим, так що видиме виникло з невидимого.

4 Вірою Авель приніс Богові кращу жертву, ніж Каїн. Через віру він отримав свідчення, що він праведний, коли Бог схвалив його дари. І через віру він усе ще говорить, хоч і помер.

5 Вірою Енох був узятий з цього життя, так що він не побачив смерті. «І не могли знайти його, бо забрав його Бог».*Див. Бут. 5:24. Але до того, як він був узятий, він отримав свідчення, що догодив Богові. 6 Без віри неможливо догодити Богові. Тому кожен, хто приходить до Нього, повинен вірити, що Він існує і що Він винагороджує тих, хто щиро Його шукає.

7 Вірою Ной, попереджений про те, чого ще не бачив, зі страхом збудував ковчег, щоб врятувати свою сім’ю. Своєю вірою він засудив світ і став спадкоємцем праведності через віру.

8 Вірою Авраам, коли був покликаний, послухався й вирушив туди, де пізніше отримав спадщину; вийшов, не знаючи, куди йде. 9 Вірою він перебував в обіцяній землі, як чужинець, і жив у шатрах, як і Ісаак та Яків, які були спадкоємцями з ним за тією ж обіцянкою. 10 Бо він із нетерпінням чекав міста з вічною основою, архітектором і будівничим якого є Бог. 11 Вірою також і сама Сара, яка була неплідна, змогла народити нащадка, незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто дав обіцянку. 12 І ось від однієї людини, та ще майже омертвілої, походили нащадки, численні, як зірки на небі, і такі ж незліченні, як пісок на березі моря.

13 Усі ці люди померли у вірі. Вони не отримали обіцяного за життя, а лише бачили здалека, визнаючи, що вони чужинці та мандрівники на землі. 14 Ті, хто так говорить, показують, що вони шукають собі батьківщину. 15 І якби вони думали лише про батьківщину, яку залишили, вони мали б можливість повернутися до неї. 16 Але вони прагнуть кращої, небесної батьківщини. Тому Бог не соромиться називатися їхнім Богом, адже Він підготував для них місто.

17 Вірою Авраам, коли був випробуваний Богом, приніс Ісаака в жертву. Маючи обіцянки, він був готовий принести в жертву свого єдиного сина, 18 хоча Бог сказав йому: «Через Ісаака буде названо тобі нащадка».†Див. Бут. 21:12. 19 Авраам розумів, що Бог може навіть воскрешати з мертвих, і, образно кажучи, Ісаак і був повернутий йому звідти.

20 Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.

21 Вірою Яків перед смертю благословив кожного з синів Йосифа й поклонився Богу, спираючись на верхівку свого посоха.

22 Вірою Йосиф, помираючи, згадав про вихід синів Ізраїля з Єгипту й дав вказівки щодо поховання його кісток.

23 Вірою батьки Мойсея, не злякавшись царського наказу, переховували його три місяці після народження, оскільки бачили, що дитина гарна.

24 Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона. 25 Він обрав радше страждати з народом Божим, ніж насолоджуватися тимчасовою насолодою від гріха. 26 Він вважав ганьбу заради Христа ціннішою, ніж скарби Єгипту, адже бачив свою нагороду. 27 Вірою він покинув Єгипет, не боячись гніву царя. Він був непохитним, бо бачив Невидимого. 28 Вірою він справив Пасху й окропив кров’ю одвірки, щоб губитель не торкався первістків.

29 Вірою люди проходили через Червоне море, наче суходолом, а коли єгиптяни спробували це зробити, то потонули.

30 Вірою стіни Єрихона впали після того, як сім днів ізраїльтяни ходили навколо них.

31 Вірою блудниця Раав не загинула разом із невірними, оскільки вона з миром прийняла ізраїльських розвідників.

32 І що я ще можу сказати? Мені б не вистачило часу розповісти про Гедеона, Барака, Самсона та Єфтая, про Давида, Самуїла та пророків, 33 що через віру завойовували царства, звершували справедливий суд, отримували обітниці, закривали пащі левам, 34 гасили лють вогню й рятувалися від вістря меча, були зміцнені в немочі й, ставши могутніми у війні, змушували втікати ворожі війська. 35 Жінки отримували своїх померлих воскреслими з мертвих. Інші зазнали катувань, бо не погоджувались отримати визволення, адже хотіли мати краще воскресіння. 36 Ще інші зносили знущання, побиття, навіть ланцюги та ув’язнення. 37 Їх побивали камінням, розрізали навпіл пилою, вони гинули від меча, блукали в овечих і козячих шкірах, жили в нужді та стражданні, були переслідувані. 38 Світ не був їх гідний. Вони блукали в пустелях і горах, жили в печерах та земних ущелинах.

39 Усі вони через віру отримали свідчення, що догодили Богові, але ніхто з них не отримав обіцяного, 40 оскільки Бог передбачив для нас щось краще, щоб лише разом із нами вони могли досягти досконалості.