2
Народження Ісуса
1 У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення. 2 Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією. 3 І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
4 Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида. 5 Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна. 6 І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити. 7 І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
Ангел звіщає Добру Звістку пастухам
8 Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару. 9 Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх. 10 І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу! 11 Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь! 12 І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
13 І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
14 «Слава Богу на небесах,
а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
15 Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
16 І пішли вони швидко до Віфлеєма й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла. 17 Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину. 18 Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього. 19 Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними. 20 І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
21 Восьмого дня, коли настав час обрізати Дитя, назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
Ісус представлений у Храмі
22 І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом, 23 як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».*Див. Вих. 13:2, 12. 24 За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».†Див. Лев. 12:8.
Зустріч із Симеоном та Анною
25 Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому. 26 І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього. 27 Керований Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону, 28 він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
29 «А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром,
за словом Твоїм,
30 бо побачили очі мої спасіння Твоє,
31 яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
32 світло одкровення для язичників
і славу народу Твого Ізраїлю».
33 Батько та мати Ісуса дивувалися сказаному про Нього. 34 Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його:
«Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі,
Він буде знаком протиріччя,
35 так що думки багатьох сердець розкриються.
І навіть душу твою пройме меч».
36 Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження, 37 а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі. 38 Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
39 І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета. 40 Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
Дванадцятилітній Ісус в Єрусалимі
41 Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи. 42 Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними. 43 Коли ж закінчилися дні свята і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це. 44 Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих. 45 І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його. 46 Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував. 47 Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям. 48 Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього:
―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
49 Але Він відповів їм:
―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
50 Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
51 Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
52 Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.