1 Павло і Тимофій, раби Христа Ісуса.

Усім святим у Христі Ісусі, що знаходяться у Филиппах разом з єпископами та дияконами.

2 Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа.

3 Я дякую моєму Богові при кожній згадці про вас, 4 завжди, у кожній моїй молитві за всіх вас. З радістю молюся 5 за вашу участь у поширенні Доброї Звістки з перших днів і донині. 6 Адже я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до Дня Христа Ісуса.

7 Це справедливо так думати про вас усіх, адже я ношу вас у серці, і як в моєму ув’язненні, так і в захисті та утвердженні Доброї Звістки ви учасники цієї благодаті разом зі мною. 8 Адже Бог мені свідок, що я сумую за всіма вами почуттями Христа Ісуса.

9 І за те молюся, щоб ваша любов зростала все більше й більше в пізнанні та всякому розумінні, 10 щоб ви могли визначати те, що краще, аби ви були чистими й непорочними в День Христа, 11 сповнені плодом праведності через Ісуса Христа на славу й похвалу Бога.

12 Брати, хочу, щоб ви знали: те, що сталося зі мною, посприяло поширенню Доброї Звістки, 13 оскільки всій імператорській варті*Або: в усьому преторіумі. та всім іншим стали відомі мої кайдани за Христа, 14 і багато братів, які через мої кайдани вірять у Господа, мають ще більшу наснагу безстрашно звіщати Слово.

15 Правда й те, що дехто проповідує Христа через заздрість та чвари†Або: суперництво., а дехто – з доброї волі. 16 Одні роблять це з любові, знаючи, що я поставлений захищати Добру Звістку. 17 А інші проповідують Христа з самолюбних амбіцій, не щиро, бажаючи зробити ще тяжчими мої кайдани. 18 Ну і що? Неважливо, як, удавано чи правдиво, але Христа проповідують, і через це я радію.

І надалі радітиму, 19 знаючи, що це приведе до мого визволення‡Або: спасіння. завдяки вашим молитвам та підтримці Духа Ісуса Христа, 20 згідно з моїм ревним очікуванням та моєю надією, що я ні в чому не буду осоромлений, але з усією сміливістю, як завжди, так і нині, Христос буде звеличений у моєму тілі, чи то життям, чи то смертю. 21 Бо для мене жити – це Христос, а вмерти – це надбання. 22 Але якщо треба жити в тілі, то це означатиме для мене плідну працю. Що ж обрати? Я не знаю! 23 Я стиснутий з двох сторін: маю бажання піти й бути разом із Христом, бо так набагато краще, 24 однак залишатися в тілі – потрібніше для вас. 25 Будучи впевненим у цьому, я знаю, що залишуся та продовжу жити поруч з усіма вами для вашого успіху й радості віри, 26 щоб через мене, коли я знову прийду до вас, ваша похвала зросла в Христі Ісусі.

27 Тільки живіть згідно із Христовою Доброю Звісткою, щоб, незалежно від того, чи прийду й побачу вас, чи ні, я чув, що ви залишаєтеся в одному дусі й однодушно боретеся за віру Доброї Звістки, 28 не даючи супротивникам залякати себе ні в чому. Для них це доказ їхнього знищення, а для вас – спасіння, і це від Бога. 29 Адже завдяки Христу вам дарована благодать не тільки вірити в Нього, а й страждати за Нього, 30 маючи таку ж боротьбу, яку ви бачили в мене й про яку ви зараз чуєте.