Псалом 13
(Пс. 52)
1 Керівнику хору. Давидів.
Промовив безумний*Або: навіжений, нестриманий, буйний (Див. Повт. 32:6; 2 Сам. 3:33; Єз. 13:3). у своєму серці: «Немає Бога».
Розбестились вони,
огидними стали їхні вчинки,
немає нікого, хто б чинив добро.
2 Господь із небес поглядає на синів людських,
щоб побачити, чи є серед них розумний,
що шукає Бога.
3 Усі як один вони збочили з дороги,
зіпсувалися;
немає того, хто робив би добро,
жодного немає.
4 Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня,
хто пожирає народ мій, немов хліб,
хто Господа не кличе?
5 Там, на шляху їхньому, охопить їх страх,
адже Бог серед праведного роду.
6 Ви глузуєте зі сподівань пригнобленого,
але Господь – його притулок.
7 О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві!
Коли Господь поверне з полону народ Свій,
веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!