Псалом 37
1 Псалом Давидів. На спомин.
2 Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму
й не картай мене у люті Твоїй.
3 Бо стріли Твої пронизали мене
й рука Твоя мене тяжко вдарила.
4 Немає жодного цілого місця на моєму тілі
через пересердя Твоє,
немає здоров’я в кістках моїх
через гріх мій.
5 Бо беззаконня мої накрили мою голову,
немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
6 Смердять, ятріють мої рани
через божевілля моє.
7 Похилений і занадто пригнічений,
цілий день ходжу я понуро.
8 Бо стегна мої повні палючого болю,
і немає цілого місця на тілі у мене.
9 Я заціпенілий і вкрай розбитий духом,
волаю через стогони мого серця.
10 Володарю, усі бажання мої перед Тобою,
і зітхання мої від Тебе не приховані.
11 Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене,
і світла в очах моїх не стало.
12 Мої друзі й приятелі
уникають мене через мої побої,
і близькі мої стали поодаль.
13 Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї;*Або: прагне моєї смерті.
про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла;
цілий день міркують про підступи.
14 А я, наче глухий, не чую,
як німий, не відкриваю вуст.
15 Я став ніби той, що не чує
і в чиїх вустах немає виправдання.
16 Та на Тебе, Господи, сподіваюся;
Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
17 Бо казав я Тобі: «Нехай же вони не зловтішаються з мене;
коли похитнулася нога моя,
нехай не величаються наді мною».
18 Бо я стою хитаючись,
і скорбота моя завжди переді мною.
19 Адже я визнаю беззаконня моє,
сумую через мій гріх.
20 А вороги мої живі та могутні,
численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
21 Вони віддячують мені злом за добро,
ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
22 Не покинь мене, Господи,
Боже мій, не віддаляйся від мене!
23 Поспіши мені на допомогу,
Володарю мій, Спасителю мій!