Псалом 117
Славте Господа, бо Він добрий,
бо навіки Його милосердя.
 
Нехай скаже Ізраїль:
«Бо навіки Його милосердя!»
Нехай скаже дім Ааронів:
«Бо навіки Його милосердя!»
Нехай скажуть ті, що бояться Господа:
«Бо навіки Його милосердя!»
 
Із тісноти покликав я Господа
Господь відповів мені,
вивів мене на просторе місце.
Господь зі мною – не боятимуся!
Що зробить мені людина?
Господь зі мною, щоб допомагати мені –
буду дивитися переможно на моїх ненависників.
 
Краще захисту шукати в Господа,
ніж надіятися на людину.
Краще захисту шукати в Господа,
ніж надіятися на шляхетних мужів.
10 Усі народи оточили мене,
та іменем Господнім я знищив їх.
11 Оточили мене, обступили з усіх боків,
та іменем Господнім я знищив їх.
12 Оточили мене, як бджоли,
та згасли, немов вогонь у терені:
іменем Господнім я знищив їх.
13 Ти штовхнув мене, вороже,
так сильно, щоб я впав,
та Господь допоміг мені.
14 Сила моя і пісня моя – Господь;
Він став моїм спасінням.
 
15 Голос радості й перемоги в наметах праведників:
правиця Господня діє могутньо!
16 Правиця Господня піднята вгору,
правиця Господня діє могутньо!
17 Не помру, але буду жити
й розповідати про діяння Господа.
18  Господь покарав мене тяжко,
та не віддав мене на смерть.
19 Відчиніть мені брами правди,
я увійду до них, прославлю Господа.
20 Це брама Господня,
у яку входять праведні.
21 Прославлю Тебе, бо Ти відповів мені
й став моїм спасінням.
 
22 Камінь, який відкинули будівничі,
став наріжним каменем!
23 Від Господа це було,
як дивно це в очах наших!* 117:23 Див. Мк. 12:10-11; Дії 4:11; 1 Пет. 2:7.
24 Цей день створив Господь:
веселімося й радіймо сьогодні!
 
25 О Господи, врятуй же,
о Господи, даруй нам успіх!
 
26 Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!
Благословляємо вас із дому Господнього!
27 Бог – це Господь,
і Він осяяв нас.
В’яжіть мотузками жертву святкову,
ведіть до рогів жертовника.
 
28 Ти – мій Бог, і я прославлю Тебе.
Боже мій, я величатиму Тебе.
 
29 Славте Господа, бо Він добрий,
бо навіки Його милосердя.

*Псалом 117:23 117:23 Див. Мк. 12:10-11; Дії 4:11; 1 Пет. 2:7.