Псалом 136
1 Біля річок Вавилона, там сиділи ми й плакали,
згадуючи Сіон.
2 На вербах посеред міста
ми повісили наші арфи,
3 бо там поневолювачі наші просили від нас слів пісні
й гнобителі наші вимагали від нас радості:
«Заспівайте нам одну з пісень Сіону!»
4 Як можемо ми пісню Господню
на землі чужій співати?
5 Якщо я забуду тебе, Єрусалиме,
нехай забуде правиця моя рухи свої.
6 Нехай прилипне язик мій до піднебіння,
якщо я не пам’ятатиму тебе,
якщо я не піднесу Єрусалима
як найвищу радість мою.
7 Нагадай, Господи, синам Едомовим
день захоплення Єрусалима,
коли вони говорили: «Руйнуйте,
руйнуйте його до самих підвалин!»*Буквально: Оголюйте, оголюйте її (доньку Сіону, Єрусалим) до самих основ!
8 Донько Вавилона, приречена на спустошення,
блаженний той, хто віддасть тобі за те,
що ти накоїла нам!
9 Блаженний той, хто схопить
і розіб’є об скелю твоїх немовлят!