2
Davidi kpaa Yudaↄ kpalau
1 Bee gbɛa Davidi Dii gbɛ̀a à mɛ̀: Mà gɛ́ Yuda wɛ̃́lɛe guua? Dii òɛ̀ aà gɛ́, ↄ̃ Davidi ɛ̀a aà là à mɛ̀: Mákĩi mà gɛ́ui? Dii wèwà à mɛ̀: Hɛblↄ̃ɛ. 2 Ɔ̃ Davidi gɛ̀ we ń a na gbɛ̃ↄn plaↄ, Yezɛlɛɛ gbɛ̃́ Ainↄaũ ń Nabali gyaa Abigaili, Kaamɛli gbɛ̃́o.*1Sam 25.43 3 Davidi gɛ̀ ń gbɛ̃́ pↄ́ kuanↄↄ lↄ, baade ń a bɛdeↄ, ↄ̃ aa zↄ̃̀lɛ Hɛblↄ̃ ń a zↄ̃ɛwiaↄ. 4 Ɔ̃ Yudaↄ gbɛ̃zↄ̃ↄↄ mↄ̀ nísikà Davidi miwa we, aa aà kpà Yudaↄ kía ũ.
Kɛ́ Davidi mà Yabɛsi Galadadeↄ mɛ́ Saulu vĩ̀,†1Sam 31.11-13 5 à gbɛ̃́ↄ zĩ̀má, aa ònɛ́: Dii báaadaágu! A gbɛ̃kɛkɛ̀ Saulu á diiɛ, a aà vĩ̀. 6 Dii gbɛ̃kɛ ń náaiyão kɛɛ́, kɛ́ a yã́pi kɛ̀ yã́i. 7 À sↄ̃dilɛ à zɛ gbãa. Á dii Saulu gà, ↄ̃ Yudaↄ ma kpa ń kía ũ.
8 Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛ, Saulu zĩgↄ̃ↄ dↄaana gɛ̀ ń Saulu nɛ́ Isibosɛo Maanaiũ. 9 Ɔ̃ à aà kpà kía ũ Galada bùsuu ń Asɛɛ buiↄ bùsuo ń Yezɛlɛɛo ń Ɛflaiũ buiↄ bùsuo ń Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ bùsuo ń Isaili bùsu kĩniↄ píi. 10 Saulu nɛ́ Isibosɛ wɛ̃̀ blade guu à gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ. À kpalablè wɛ̃̀ plaɛ. Yudaↄ sↄ̃, Davidi ↄ̃ aa zɛ̀ò. 11 Davidi mɛ́ Yudaↄ kía ũ Hɛblↄ̃ e wɛ̃̀ sopla ń mↄ sooloo.
Isailiↄ zĩkaa ń Yudaↄ
12 Nɛɛ nɛ́ Abinɛɛ ń Saulu nɛ́ Isibosɛ zĩgↄ̃ↄ bↄ̀ Maanaiũ aa gɛ̀ Gabaↄ̃ↄ. 13 Zeluia nɛ́ Yoabu ń Davidi zĩgↄ̃ↄ fɛ̀lɛ gɛ̀ daińlɛ Gabaↄ̃ↄ íkalɛkĩi saɛ. An gãli do ku í baala, an gãli do ku í baale. 14 Ɔ̃ Abinɛɛ ò Yoabuɛ: To ɛ̀waasoↄ fɛlɛ aa kↄ̃̀ↄ'owɛ̃ɛ. Ɔ̃ Yoabu mɛ̀: Aa gɛ́. 15 Ɔ̃ Bɛ̃yãmɛɛ zĩgↄ̃ↄ fɛ̀lɛ gbɛ̃ↄn kuɛpla Isibosɛ pↄ́ ũ, ↄ̃ Davidi zĩgↄ̃ↄ fɛ̀lɛ gbɛ̃ↄn kuɛpla sↄ̃. 16 Baade ↄkà a dɛ̃ɛkan dee mikpɛi, ↄ̃ aa kↄ̃ zↄ̃̀zↄ̃ kↄ̃ saalowa ń fɛ̃nao, aa kwɛ̀ sãnusãnu. Ɔ̃ wà tↄkpà Gabaↄ̃ↄ gupiɛ Fɛ̃nlɛnaↄbua. 17 Zĩ pↄ́ wa kà gↄↄ bee pãsĩ maamaaɛ, ↄ̃ Davidi zĩgↄ̃ↄ zĩblè Abinɛɛ ń Isailiↄwa.
18 Zeluia nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ ku we, Yoabu ń Abisaio ń Asaɛlio. Asaɛli sↄ̃, aà ba na lán tuewaɛ. 19 Ɔ̃ à pɛ̀lɛ Abinɛɛzi, i lilɛ ↄplaai ge zɛɛio. 20 Kɛ́ Abinɛɛ a kpɛ gwà, à aà è, ↄ̃ à mɛ̀: Asaɛli, ḿmɛnn wee? A wèwà à mɛ̀: Mámɛ. 21 Ɔ̃ Abinɛɛ òɛ̀: Lilɛ ↄplaai ge zɛɛi, ní ɛ̀waasoe kũ ǹ aà pↄ́ↄ siwà. Ãma Asaɛli i zɛɛ̀o. 22 Abinɛɛ ɛ̀a òɛ̀ lↄ à mɛ̀: Ńsu sↄ̃mazio. Ń ye mà n dɛ yã̀? Tó ma n dɛ, má we wá wɛ́ kɛ síiↄ̃ ń n vĩ̀i Yoabuo lↄe? 23 Ãma Asaɛli gì, i zɛɛ̀o, ↄ̃ Abinɛɛ aà zↄ̃̀ a gbɛɛu ń a sↄ̃mpao e à bↄ̀ kpɛ. We à lɛ̀lɛ à gàu, i go a tíao. Kɛ́ gbɛ̃́pii kà gu pↄ́ à lɛ̀lɛ à gàupiu, aa zɛ̀ wàlɛ gwa.
24 Ɔ̃ Yoabu ń Abisaio pɛ̀ Abinɛɛwa e ĩatɛ̃ gɛ̀ gɛ̃̀ kpɛ́u. Aa kà Ama sĩ̀sĩ pↄ́ bↄaa ń Giao musu Gabaↄ̃ↄ gbáa zɛ́ saɛ. 25 Bɛ̃yãmɛɛ buiↄ kã̀aa Abinɛɛzi gãli do, ↄ̃ aa gɛ̀ lɛ́ gí ń ńzĩao sĩ̀sĩ misonaa. 26 Ɔ̃ Abinɛɛ lɛzù Yoabuzi à mɛ̀: Wá zɛ kↄ̃ dɛdɛaɛo lé? Ń dↄ̃ kɛ́ yã́pi a midɛ ń pↄsiaoo lé? Ńyↄ̃ o n gbɛ̃́ↄnɛ aa zɛwɛ̃ɛ aa ɛa taoa? 27 Ɔ̃ Yoabu wèwà à mɛ̀: Lua ku! Tó ni lɛ́si yãao, ma gbɛ̃́ↄ zɛɛ́o e gu gɛ̀ dↄ̀ò. 28 Kɛ́ Yoabu kuupɛ̀, ↄ̃ aà gbɛ̃́ↄ kã́mabò, aai gɛ́ Isailiↄwa ń zĩo lↄo.
29 Gwãasĩna bee Abinɛɛ ń a gbɛ̃́ↄ bɛ sɛ̃u, aa bùa Yuudɛ̃wa, ↄ̃ aa pã̀ swadↄↄi e aa gɛ̀ kà Maanaiũ. 30 Kɛ́ Yoabu sù ń pɛa Abinɛɛwao, ↄ̃ à a zĩgↄ̃ↄ kã̀aa píi. Davidi gbɛ̃́ↄ guu gbɛ̃ↄn bao mɛ̀ndosai mɛ́ kuo, Asaɛli bàasi. 31 Aa Bɛ̃yãmɛɛ pↄ́ kú ń Abinɛɛoↄ dɛ̀dɛ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa do ń baswaaↄ̃oɛ (360). 32 Aa Asaɛli gɛ sɛ̀ aa vĩ̀ aà mae miau Bɛtɛlɛũ. Ɔ̃ Yoabu ń a gbɛ̃́ↄ táa'ò gwãasĩna, gudↄlɛia ↄ̃ aa kà Hɛblↄ̃.