51
1 Ma Dii ma mɛ̀, má tó ĩ́an pↄkaalɛna fɛlɛ,
i Babɛlideↄ sɛ́lɛ ń Babiloniↄ píi.
2 Má bui zĩ̀loↄ gbaɛ Babɛliwa,
aa bↄ gupiiu,
aai lɛ́lɛwà yã́yiawagↄↄ,
aai ń fã́fã e an bùsu gↄ̃ da gii.
3 Ásu to an kàzunaↄ ń sá kã́o,
ásu to aa ń mↄ̀ ulaↄ dao.
Ásu ń ɛ̀waasoↄ wɛ̃nagwao,
à ń zĩgↄ̃ↄ míↄnzↄ̃.
4 Aa kwɛ gɛↄ ũ Babiloni bùsuu,
wa ń zↄ̃zↄ̃ aa lɛ́lɛ a zɛaↄu.
5 Isailiↄ ń Yudaↄá gyaaↄ no,
Dii Zĩgↄ̃de ń Lua i pãkpańzio,
asa tàae pↄ́ wa kɛ̀ Isailiↄ Lua
pↄ́ a kua adoaɛ Babiloni bùsuu kɛ̀ zài.
6 À bàalɛ bↄlɛ Babɛli,
á baade i a mibↄkĩi wɛɛlɛ.
Ásu to à gaga wɛ̃́lɛpi tàae yã́io.
Dii tↄsimagↄↄ mɛ́ pìla,
a fĩabonɛ́ a zɛ́waɛ.
7 Babɛli dɛ lán vua imibↄwa Dii ↄzĩɛ,
a tò dṹnia bui píi a igbɛ̃̀ kã̀.*Zia 17.2-4, 18.3
Buiↄ a vɛ̃ɛ mì, ↄ̃ aa gↄ̃̀ mìsai.
8 Babɛli a kwɛ́ kã́ndoɛ, i ga.
À ↄ́ↄlↄɛ̀, í ɛsɛ maɛ̀ aà bↄwa.
Wìliↄ dↄ̃o, a gí gbã́gbãia?
9 Wa ɛsɛ màma Babɛliwa, i gbã́gbão.
Wà aà to we sa,
wá baade a taa kɛ a bùsuu,
asa aà tàae luabɛpuana lè,
à gbã̀ zↄ̃̀ luawaɛ.†Zia 18.5
10 Dii tò yã́ bↄ̀wanↄ na.
À mↄ wà gɛ́ yã́ pↄ́ Dii wá Lua kɛ̀ dau siuinɛ́ Siↄna.
11 À á kaↄ lɛ́ kɛkɛ,
í á sɛ̀ngbaoↄ sɛ́lɛ!
Dii Mɛdɛ kíaↄ sóikɛ̀ Babɛliwa,
asa à zɛ̀ ń aà kaalɛaoɛ,
i tↄsiwà a kpɛ́ yã́ musu.
12 À dàlapoo sɛ à mipɛò Babɛli bĩ́iwa.
À zĩgↄ̃ↄ gba gbãa,
í gudↄ̃anaↄ gbaɛ aa gɛ́ ń kúkĩi!
À gbɛ̃́ↄ zɛzɛ aa bↄnsaɛ kɛnɛ́!
Yã́ pↄ́ Dii zɛ̀ò a kɛɛ,
yã́ pↄ́ àlɛ yá Babɛlideↄ yã́ musupi.
13 Ń kálɛ swa zↄ̃ↄ saɛ,‡Zia 17.1
àizɛɛ tↄ̃̀ma,
ń beeo n ka kaalɛa sa,
n ↄvãi'ea lɛ́ kà.
14 Dii Zĩgↄ̃de sì ń azĩao à mɛ̀
má tó wà li Babɛlia lán kwaↄwa,
wi kúkua dↄwà.
15 Dii mɛ́ tↄↄlɛ kɛ̀ ń azĩa gbãao,
à dṹnia kàlɛ ń azĩa ↄ̃nↄo,
à musu kpàlɛ ń azĩa wɛzɛ̃o.
16 Tó Dii pũ̀na,
í pↄ́ kú musu ì kↄ̃fĩkɛ,
ì to lou sisi za dṹnia lɛ́wa.
Dii ì bↄ ń ĩ́anao a làasiu,
ì to lou ma ń pílɛao.
17 Gbɛ̃nazĩnaↄ sↄũ, aa yãe dↄ̃o,
siaↄ gɛɛ a gↄ̃ kpá ń wɛ́i
tã́a pↄ́ aa pìↄ yã́ musu.
Pↄ́ ɛgɛnaↄnɛ, aa wɛ̃ni vĩo.
18 Pↄ́ gianaↄnɛ, láanipↄↄnɛ,
yã́kpalɛkɛgↄↄzĩ aa midɛ.
19 Dii pↄ́ dɛ Yakↄbu buiↄ baa ũ muaańnↄo,
asa ↄ̃mɛ pↄ́pii kɛ̀
ń bui pↄ́ à ń sɛ́ a pↄ́ ũↄ.
Aà tↄ́n Dii Zĩgↄ̃de.
20 Babɛli, ń dɛ ma gbɛ̃́wiwibↄ ũɛ,
ma gↄ̃kɛbↄn n ũ.
Mi n sɛ mà buiↄ wíwiò,
mi ń kpalaↄ midɛnnↄ.
21 Mi sↄ̃́ↄ ń ń dikpɛnaↄ wíwinnↄ
ń zĩkasↄ̃goↄ ń sↄ̃́godeↄ.
22 Mi gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ wíwinnↄ,
nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ,
ɛ̀waasoↄ ń wɛ̃́ndiaↄ píi.
23 Mi sãdãnaↄ ń ń sãↄ wíwinnↄ,
zↄ̃ɛↄ ń ń zù zĩkɛnaↄ,
dↄaanaↄ ń gbãadeↄ.
24 Má fĩabo Babɛlideↄnɛ
ń Babiloniↄ píi á wáa
vãi pↄ́ aa kɛ̀ Siↄnaɛ yã́i.
Ma Dii mámɛ má ò.
25 Gbɛ̀sĩsĩ bùsudɛna,
ni dṹnia bṹu ↄ̃̀ↄkpa,
ↄ̃ ma fɛlɛnnↄ sa.
Ma Dii mámɛ má ò.
Má ↄkàa kpanzi
mà n zu yãtɛ̃uɛ,
ní gↄ̃ lán gbɛ̀sĩsĩ tɛ́kũawa.
26 Wa n gbɛe sɛ kpɛdↄgbɛↄ mide ũ
ge ɛ̃daalɛgbɛ ũo,
asa ńyↄ̃ↄ dɛ bɛzia ũ gↄↄpiiɛ.
Ma Dii mámɛ má ò.
27 À gudↄkↄ̃ɛkĩi dilɛ dṹniau,
à zĩ̀ kuupɛ bùsu ń bùsuo.
À gbãbↄ buiↄnɛ,
aa gɛ́ lɛ́lɛi Babɛliwa,
Alalata kía ń Mini kíao
ń Asɛnazi kíao sóikɛwà,
í zĩgↄ̃ badeↄ dilɛ aa gɛ́ lɛ́lɛiwà,
í sↄ̃deↄ gbaɛwà lán kwasutɛ̃ↄwa.
28 À gbãbↄ buiↄnɛ aa gɛ́wà ń zĩo,
Mɛdɛ kíaↄ ń ń dↄaanaↄ ń ń gbãadeↄ
ń bùsu pↄ́ aalɛ kiblewàↄ gbɛ̃́ↄ.
29 Dṹnia lɛ́ dee, àlɛ pelembo,
yã́ pↄ́ Dii lɛ́ yá ń Babɛlio gi kuɛ.
A to Babiloni bùsu gↄ̃ bɛzia ũɛ,
gbɛ̃e aↄ ku we lↄo.
30 Babɛli nɛgↄ̃naↄ fù zĩwa,
aa gↄ̃̀ ye ń zɛgikĩiↄu.
An yɛ̃̀ɛɛ làa aa gↄ̃̀ lán nↄɛↄwaɛ.
Wà tɛsↄ̃̀ ń bɛↄwa,
wà ń bↄlɛ gbã́aↄ ɛ̀'ɛ.
31 Zĩnaↄ lɛ́ dadakↄ̃lɛ,
baokpanaↄ tɛkↄ̃i,
aalɛ gɛ́ baokpai Babɛli kíaɛ,
aa oɛ̀ wà aà wɛ̃́lɛ bũu sìwà,
32 wà swabuakĩiↄ sì,
wà tɛsↄ̃̀ dã̀naↄwa,
gili gɛ̃̀ zĩgↄ̃ↄgu píi.
33 Ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀
Babɛli kɛkɛgↄↄ kà,
a dɛ lán pↄ́wɛna pↄ́ wa kàlɛ zɛu,
wàlɛ go kɛɛ̀waɛ.
34 Babɛli kí Nɛbukanɛza wá taitai,
à wá kɛ́ kɛ́lɛkɛlɛ,
à wá tó lán dàa giiwa.
À wá mↄmↄ lán kwãsawa,
à kã̀ pã́upãu ń wá pↄ́ maaↄ,
ↄ̃ à ↄzↄ̃̀wázi.
35 Siↄnadeↄ mɛ̀
gbãa pↄ́ Babɛlideↄ mↄ̀nɛ́ aa ń só,
to a yã́ wí ń musu.
Yelusalɛũdeↄ mɛ̀
ń bↄ́ↄ'i pↄ́ Babiloniↄ mì,
to aa a gbɛ'e.
36 A yã́i ma Dii ma mɛ̀,
À ma! Má zɛánↄ, mí tↄsiɛ́.
Má tó an swada í ba,
má tó an nibↄnaↄ gↄ̃ gii.
37 Babɛli a gↄ̃ gbɛ̀zɛ ũɛ,
gbɛ̃gbonaↄ tòo ũ, sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ,
láanipↄ ũ, gbɛ̃e aↄ ku weo.
38 Babɛlidepiↄ pũna sãnusãnu lán nↄ̀ↄmusuwa,
aa ↄ́ↄlↄ lán nↄ̀ↄmusu nɛ́ↄwa.
39 Gↄↄ pↄ́ an mɛ wã̀,
ↄ̃ má mↄ́nɛ́ ń í gbãao,
mí kákanɛ́, aai gↄ̃ dↄ̀ↄsai,§Dan 5.1
aaiↄ i'o vusai gↄↄpii.
Ma Dii mámɛ má ò.
40 Má ń pã́lɛ lán sãnɛbↄlↄ
pↄ́ wàlɛ mↄ́ ń kòlokpaiↄwa,
lán sãsakaoↄ ge blesanaↄwa.
41 Wa lɛ́lɛ Babɛliwaɛ fá!
Wa dṹnia wɛ̃́lɛ tↄdepi siɛ,
Babɛlipi i gↄ̃ sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ buiↄnɛ.
42 Ísia a da Babɛliaɛ,
a ikooa kↄ̃fĩdeↄ lɛ́lɛwà.
43 Aà zↄ̃ɛwiaↄ gↄ̃ bɛziaↄ ũ,
aà bùsu i gↄ̃ gbáa gii ũ.
Gbɛ̃e aↄ ku weo, gbɛ̃e a pãao.
44 Má fɛlɛ ń Bɛlio Babɛli,
mí tó aà pↄ́ pↄ́ a mↄ̀mↄↄ pisipisi.
Buiↄ siu we lↄo, aà bĩ́iↄ kwɛ́.
45 À bↄlɛ a guu ma gbɛ̃́ↄ,
baade azĩa mibↄkĩi wɛɛlɛ
ma pↄkũma pãsĩ yã́i.
46 Tó a bùsupi baoe mà,
ásu to sↄ̃ kɛ̃́águo,
ásu to vĩa á kũo.
Yãpãsĩ a fɛlɛ bùsupiu,
kpaladeↄ fɛlɛ ń kↄ̃o.
Á yã́pi feena ma wɛ̃a,
í a feena ma zii.
47 Asa a gↄↄ lɛ́ mↄ́
kɛ́ má fɛlɛ ń Babɛli tã́aↄ.
A gbɛ̃́ↄ kwɛ gɛↄ ũ a guu,
bùsupideↄ gɛɛ i gↄ̃ kpá ń wɛ́i.
48 Luabɛdeↄ ń zĩ́lɛdeↄ gulakɛ
Babɛli yã́ musu ḿpii,*Zia 18.20
asa bùsudɛnaↄ bↄ gugbãntoo oi,
aa mↄ lɛ́lɛwàɛ.
Ma Dii mámɛ má ò.
49 Lá Babɛlideↄ gbɛ̃́ↄ dɛ̀dɛ dṹnia guu dasi,
Babɛlipi a wiɛ sa
Isaili pↄ́ aa ń dɛdɛↄ yã́ musu.†Zia 18.24
50 Á Isaili pↄ́ a bↄ an fɛ̃nda lɛ́zĩↄ,
à bↄ we, ásu zɛzɛ weo.
À to Dii yã́ dↄágu za zã̀zã we,
í Yelusalɛũ yãda á sↄ̃u.
51 Wà yã́ lìwɛ̃ɛ, ↄ̃ wí wá kṹ,
bui zĩ̀loↄ gɛ̃̀ Dii kpɛ́u e aà kúkĩi,
wá gɛɛ gↄ̃̀ kpá wá wɛ́i.
52 Ma Dii ma mɛ̀, a gↄↄ lɛ́ mↄ́
kɛ́ má fɛlɛ ń Babɛli tã́aↄ,
gbɛ̃́ pↄ́ kɛ̀'ĩa Babiloni bùsu bũu guuↄ aaↄ aaukɛ.
53 Baa tó Babɛli gbã̀ zↄ̃̀ luawa,
mɛ́ à a bĩ́i lɛsĩ gbãa kã̀fĩ,
ma bùsudɛnaↄ gbaɛ aa gɛ lɛ́lɛwàɛ.
Ma Dii mámɛ má ò.
54 Babɛlideↄ wii ma dↄ,
Babiloni bùsu wíwia zↄ̃ↄ.
55 Asa Dii a Babɛli dúuzↄ̃ɛ,
i to aà súu zↄ̃ↄ midɛ.
Zĩgↄ̃ↄ lɛ́lɛwà lán ikooaↄwa,
an zↄa iↄ dↄ lán isukaawa.
56 Bùsudɛnaↄ mↄ lɛ́lɛ Babɛliwa,
aai aà nɛgↄ̃naↄ kṹkũ,
aai ń sáↄ ɛ́'ɛ,
asa ma Dii mi tↄsimá
mà fĩabonɛ́ a zɛ́waɛ.
57 Má íkaka aà kíaↄnɛ
ń aà ↄ̃nↄnaↄ ń aà dↄaanaↄ
ń aà gbãadeↄ ń aà nɛgↄ̃naↄ,
aaiↄ i'o vusai gↄↄpii.
Ma Dii mámɛ má ò.
58 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀
wa aà bĩ́i gèele daaĩ,
wa tɛsↄ̃ aà bↄlɛ lɛsĩↄwa.
Gbɛ̃nazĩnaↄ ì ĩada ńzĩawa pãɛ,
buiↄ isimagakpaa gbɛ a gↄ̃ tɛ́ pↄ́ ũɛ.
Gɛa ń Zelemii taalao Babɛli
59 Nɛlia nɛ́ Selaia, Maasea tↄũna gɛ̀ Babɛli ń Yudaↄ kí Zedekiao kíapi kpalablea wɛ̃̀ síiↄ̃de guu. Selaiapi mɛ́ kía bòokpakĩi dↄaana ũ. Yã́ pↄ́ Zelemii dàɛ̀n kɛ. 60 Zelemii yãvãi pↄ́ a Babɛli lepiↄ kɛ̃̀ taala guu píi, 61 ↄ̃ a ò Selaiaɛ: Tó n ka Babɛli, wɛtã ǹ láɛ bee kyokɛnɛ́ píi, 62 ní mɛ, Dii mɛ́ ò á guɛ bee míↄnzↄ̃ɛ, gbɛ̃e ge pↄtuoe aↄ ku a guu lↄo. Aↄ da bɛzia ũ gↄↄpiiɛ. 63 Tó n lápi kyokɛ̀ ń làa, ba yewà ǹ naaa ń gbɛo, ní zu Uflata guoguo, 64 ní mɛ, màa Babɛli a kpálɛ fusai‡Zia 18.21 yã́ pↄ́ Dii yìawà yã́i.
Zelemii yã́ lɛ́n we.