50
Babɛli dúuzↄ̃a
(Isa 13.1-14.23, 47.1-15)
Yã́ pↄ́ Dii dà ãnabi Zelemiiɛ a ò Babɛli ń Babiloni bùsuo yã́ musun kɛ:
À baoɛ bee kpa buiↄnɛ,
à dàlapoo da, í kpàwakɛ,
ásu yãe ulɛnɛ́o,
à mɛ wà Babɛli sì,
an tã́a Bɛli gɛɛ gↄ̃̀ kpa a wɛ́i,
an tã́a Mɛlodaki gↄ̃̀ zɛ yɛ̀ɛɛ.
An pↄ́ pↄ́ aa pì dii ũↄ gↄ̃̀ ń wío,
vĩa ń tã́apiↄ kũ̀ píi.
Gugbãntoo oi bui mɛ́ lɛ̀lɛwà,
aa a bùsu kɛ̀ yáiyai.
Gbɛ̃e ku we lↄo,
baa nↄ̀bↄↄ se, aa bàalɛ̀ bↄ̀lɛuɛ.
 
Ma Dii ma mɛ̀
zĩbeezĩ Isailiↄ ń Yudaↄ su sãnu,
aa ma Dii ń Lua kĩ́i wɛɛlɛ ń ↄↄlↄo.
Aa Siↄna zɛ́ gbɛa, aai mipɛwà,
aai naa, ma bàa iↄ kúńnↄ gↄↄpii,
a yã́ a sã́ńguo.
 
Ma gbɛ̃́ↄ dɛ lán sã sã́sãaↄwaɛ,
an dↄaanaↄ mɛ́ tò aa lìaaliaa,
ↄ̃ aa pↄ̀ↄbↄzãkɛ̀mɛɛ gbɛ̀sĩsĩↄ musu.
Aa gɛ̀ gbɛ̀sĩsĩ musu le,
aa sù sĩ̀sĩ musu la,
e aa gɛ̀ zã̀ ń kúkĩiwa.
Gbɛ̃́ pↄ́ bↄ̀máↄ ń mↄmↄ.
An ibɛɛpiↄ mɛ̀ wa tàae vĩo,
asa aa duunakɛ̀ Diiɛɛ.
Dii mɛ́ ń kaa sĩande
pↄ́ an deziↄ wɛ́ dↄi ũ.
 
À bↄlɛ Babɛli,*Zia 18.4
à Babiloni bùsu to we.
Àↄ dɛ lán blesana
pↄ́ dↄaaa kpàsa pↄ́ↄnɛↄwaɛ.
Asa má bui zↄ̃ↄↄ kãaa gugbãntoo oi bùsuu,
mí ń sóikɛ aa gɛ lɛ́lɛ Babɛliwaɛ.
Bↄa we aa gɛ́ zĩ'ↄpooi, aai sí.
An kaↄ dɛ lán nɛgↄ̃n ↄnade pↄ́ aali su asioↄwa.
10 Aa Babiloni bùsu pↄ́ↄ naaa,
pↄsɛlɛnapiↄ i kã́.
Ma Dii mámɛ má ò.
 
11 Á gbɛ̃́ pↄ́ i ma gbɛ̃́ↄ pↄ́ↄ naaaↄ,
lá álɛ tidↄńla, álɛ pↄnakɛ ń ń pↄ́ↄ,
lá álɛ vĩvĩ lán zununu pↄ́ lɛ́ pↄ́wɛnagbɛ̃wa,
lá álɛ wiilɛ lán sↄ̃saↄwa,
12 wí a á da kũ maamaaɛ,
nↄɛ pↄ́ á í gɛɛ a gↄ̃ kpa a wɛ́i.
Aà buiↄ i gↄ̃ kpɛɛ buiↄ guu,
aà bùsu i gↄ̃ gbáa gii wáiwai ũ.
13 Gbɛ̃e aↄ ku weo ma pↄfɛ̃ yã́i,
a gↄ̃ da yàaa píiɛ.
Yã́pi a di gbɛ̃́ pↄ́ lɛ́ dↄ Babɛliziↄwa píi,
aaiↄ lɛsuikɛwà ĩa pↄ́ wa dàwà yã́i.
 
14 Kàzunaↄ à zĩ'ↄpoo Babɛlizi,
ásu á kaↄ wɛgwao, à ↄzↄ̃i,
asa à duunakɛ̀ Diiɛɛ.
15 À kúkua dↄwà gupiiu!
À mikpàmá sa,
a bĩ́iↄ kwɛ̀, a gĩↄ gbòo.
Lá Dii mɛ́ lɛ́ tↄsiwà,
à tↄsiwà,
à kɛɛ̀ lá à kɛ̀nɛ́wa.
16 À pↄtↄ̃naↄ míↄnzↄ̃ Babɛli ń pↄkɛkɛnaↄ.
Baade bↄlɛ tá a gbɛ̃́ↄ kĩ́i,
gbɛ̃́pii bàalɛ ta a bùsuu,
gbãamↄnɛdeↄ ń ń fɛ̃ndao yã́i.
17 Isailiↄ dɛ lán sã pↄ́ fãaaaↄwa,
nↄ̀ↄmusuↄ mɛ́ sìńgu.
Asiliↄ kía mɛ́ ń mↄmↄ káau,
ↄ̃ Babɛli kí Nɛbukanɛza ń kɛ́ kɛ́lɛkɛlɛ gbɛzã.
 
18 Ayãmɛto ma Dii Zĩgↄ̃de Isailiↄ Lua ma mɛ̀,
má Babɛli kía ń a bùsudeↄ wɛtã
lá ma Asiliↄ kía wɛtã̀waɛ,
19 mí su ń Isailiↄ ń dã́dãkɛkĩi.
Aa pↄble Kaamɛli ń Basanao,
aai kã Ɛflaiũ ń Galada sĩ̀sĩↄ musu.
20 Ma Dii ma mɛ̀,
gↄↄ bee wa sãa wɛɛlɛ Isailiↄwa, wa eo,
wa kpálɛkɛ Yudaↄ duunai, wa bↄwào,
asa má gbɛ̃́ pↄ́ ma ń bↄ́piↄ duuna kɛ̃́máɛ.
 
21 À lɛ́lɛ Mɛlataiũ bùsuwa,
í Pekodiↄ dɛdɛ à ń míↄnzↄ̃.
Ma Dii mámɛ má ò.
À yã́ pↄ́ má dìlɛɛ́ kɛ píi.
22 Zĩkakↄ̃fĩ ma dↄ bùsupiu,
a wíwia zↄ̃ↄ.
23 Masana pↄ́ dṹnia wìwi píi yãa gwa wíwia sa sↄ̃e!
Babɛlipi gↄ̃̀ sↄ̃kɛ̃ngu pↄ́ ũ bui píiɛ.
24 Dii baikpànɛ Babɛli,
ń a yã́ dↄ̃o, ↄ̃ à n kũ.
Wà zãmakɛ̀nɛ wà ↄdìɛma,
asa n sòlekɛ̀ ń Diioɛ.
25 Dii Lua Zĩgↄ̃de a làasi zɛ́ wɛ̃̀,
à bↄ̀ ń a pↄfɛ̃ gↄ̃kɛbↄↄ,
asa a zĩ vĩ Babiloni bùsuu à gɛ́ kɛiɛ.
26 À bↄlɛ gupiiu à mↄ lɛ́lɛwà,
í a dↄ̃ↄ wɛ̃wɛ̃,
í a pↄ́ↄ kãaa zùuuzuuu,
í a míↄnzↄ̃, a kee su gↄ̃o.
27 À ń swanaↄ dɛdɛ,
à ń kòlokpakpa!
Waiyoo ampiↄ,
asa an wɛtãgↄↄ mɛ́ kà.
28 À gbɛ̃́ pↄ́ bàalɛ̀ bↄ̀ Babiloni bùsuu,
aa sù Siↄnaↄ yãma, aalɛ mɛ,
Dii ń Lua tↄsìmá a kpɛ́ yã́ musu.
 
29 À kàzunaↄ kãaa Babɛlizi,
sadepiↄ i bòokpa wà liai.
A gbɛ̃e su bↄo.
À fĩaboɛ̀ aà yãkɛawa,
à kɛɛ̀ lá a kɛ̀nɛ́wa píi,Zia 18.6
asa à kuabìiaɛ,
à bã̀nkũ̀ ma Isailiↄ Lua pↄ́ ma kua adoawaɛ.
30 A yã́i tò a ɛ̀waasoↄ kwɛ a zɛaↄu,
a zĩgↄ̃ↄ gaga zĩbeezĩ ḿpiiɛ.
Ma Dii mámɛ má ò.
31 Ma, ma íbɛlɛsɛ̀nnↄ kàamaide.
Ma Dii Lua Zĩgↄ̃de mámɛ má ò,
asa gↄↄ pↄ́ má dìlɛ mà n wɛtãwà mɛ́ kà.
32 Kàamaide a gɛ̃mbↄlɛ à lɛ́lɛ.
Gbɛ̃e ku à ↄkaaàzio.
Má tɛsↄ̃ aà zↄ̃ɛwiaↄwaɛ,
pↄ́ pↄ́ liaiↄ i tɛ́kũ píi.
 
33 Ma Dii Zĩgↄ̃de ma mɛ̀,
wà gbãamↄ̀ Isailiↄnɛ ń Yudaↄ píi.
Gbɛ̃́ pↄ́ tàńnↄ zĩ̀zↄↄ ũↄ ń kũa,
aa gì ń gbaɛi.
34 Ãma an Bona gbãa vĩ,
aà tↄ́n Dii Zĩgↄ̃de.
A zɛńnↄ, i to an bùsu ĩ́ampa,
i gili gɛ̃ Babɛlideↄgu.
 
35 Wa lɛ́lɛ Babiloniↄwa ń fɛ̃ndaoɛ.
Ma Dii mámɛ má ò.
Wa lɛ́lɛ Babɛlideↄwa
ń a dↄaanaↄ ń a ↄ̃nↄnaↄ.
36 Wa lɛ́lɛ ãnabi ɛgɛnaↄwa,
wi ń dↄ̃ sↄũↄ ũ.
Wa lɛ́lɛ nɛgↄ̃naↄwa,
an nisĩna i na líwa.
37 Wa lɛ́lɛ ń sↄ̃́ↄ ń ń zĩkasↄ̃goↄwa
ń bui pↄ́ lɛ́ zɛńnↄↄ,
aai gↄ̃ lán nↄɛↄwa.
Wa lɛ́lɛ ń làasiↄwa,
wí ń pↄ́ↄ naaa.
38 Wa lɛ́lɛ ń swaↄwa, a í i ba,
asa tã́aↄ di ń bùsuuɛ.
Pↄvãipiↄ mɛ́ tò aa gↄ̃̀ mìsai.
 
39 Gbɛ̃gbonaↄ ń maiↄ mɛ́ aaↄ kálɛa we,
koohũhũnaↄ iↄ zↄ̃zↄ̃u.
Aↄ da bɛzia ũ gↄↄpiiɛ,
gbɛ̃e aↄ ku we bau lↄo.
40 Lá Lua Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄo suumpàDaa 19.24-25
ń wɛ̃́lɛ pↄ́ kú ń saɛↄ,
màa gbɛ̃e aↄ ku Babɛli lↄo, baa do.
Ma Dii mámɛ má ò.
 
41 Gwa! Zĩgↄ̃ↄ bↄ̀ gugbãntoo oi,
bui zↄ̃ↄ ń ń kíaↄ fɛ̀lɛ dasidasi
za dṹnia lɛ́wa, aalɛ mↄ́.
42 Aa sáↄ ń sↄ̃naↄ kṹkũa,
aa pãsĩ, sósobisaideↄnɛ.
Aa di sↄ̃́ↄ kpɛ,
an kĩ́a dↄ lán ísia kↄ̃fĩwa,
aalɛ mↄ́ zĩ'ↄpooińzi, Babɛli.
43 Kɛ́ Babɛli kía ń bao mà,
a dↄ̃ kɛ́ yã́ gìwaɛ, ↄ̃ à gↄ̃̀ dↄ̀lↄlↄ,
wãwã aà kũ̀ lán nɛ'iwãwãwa.
44 Lá nↄ̀ↄmusu ì bↄ Yuudɛ̃ dàou
à gɛ́ bualoũ àizɛɛdeu,
màa má Babɛlideↄ ya
mà ń bↄlɛ ń bùsuu gↄ̃̀ↄ,
mí gbɛ̃́ pↄ́ má sɛ̀ dilɛ we.
Démɛ muaamanↄi?
Démɛ a fↄ̃ ma la a yã́ii?
Dↄaana kpele mɛ́ a fↄ̃ zɛ gimɛɛi?
45 Ayãmɛto à yã́ pↄ́ Dii zɛ̀ò
à kɛ Babɛlideↄnɛ ma
ń yã́ pↄ́ a dìlɛ Babiloniↄ musuo.
Nↄ̀ↄmusupi a ń nɛ́ↄ naaa taò lán sãↄwaɛ,
i ń bualoũpi dɛ̃ↄnzↄ̃ ń yã́i.
46 Babɛlideↄ kṹkũa kↄ̃fĩ a tↄↄlɛ lualua,
bui píi a ń wii maɛ.

*50:8 Zia 18.4

50:29 Zia 18.6

50:40 Daa 19.24-25